Після рекордних штрафів від Національного банку України, накладених на компанії EasyPay та City24, учасники ринку платіжних терміналів обговорюють запровадження єдиних, посилених правил фінансового моніторингу. Серед потенційних нововведень розглядаються відеоверифікація клієнтів та запровадження часових пауз між транзакціями.
У зв’язку з рекордними штрафами, накладеними Національним банком України на компанії EasyPay та City24, учасники ринку платіжних терміналів розпочали дискусії щодо впровадження уніфікованих, посилених правил фінансового моніторингу.
Серед можливих нововведень, які обговорюються, варто відзначити:
- Відеоверифікацію клієнтів.
- Встановлення камер спостереження біля платіжних терміналів.
- Запровадження часових інтервалів між здійсненням операцій.
- Проведення додаткових перевірок щодо нетипових платежів.
Видання УНН дослідило, як ці зміни можуть вплинути на процес здійснення платежів для українців через термінали EasyPay та City24.
Останнім часом учасники ринку платіжних терміналів активно обговорюють потребу у впровадженні спільних стандартів фінансового моніторингу.
За наявною інформацією, оператори термінальних мереж спільно з Асоціацією українських банків готують меморандум, який може закріпити єдині правила для всіх учасників ринку. Основна мета цієї ініціативи – уніфікувати підходи до ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків, виявлення підозрілих операцій та взаємодії з регуляторними органами. Після узгодження всіх пропозицій документ буде передано на розгляд Національному банку.
Які зміни можуть бути запроваджені
Однією з найбільш обговорюваних пропозицій є відеоверифікація клієнта під час внесення готівки до термінала. Це може передбачати встановлення камер безпосередньо біля платіжних пристроїв або використання вже наявних камер для підтвердження особи, яка здійснює операцію.
Також учасники ринку розглядають можливість запровадження обов’язкових часових інтервалів між послідовними платежами. Такий механізм покликаний ускладнити здійснення великої кількості операцій за короткий проміжок часу.
Серед інших можливих заходів, які можуть змінити правила користування терміналами для громадян, називають:
- Встановлення єдиних лімітів на готівкові платежі.
- Додаткову перевірку операцій, що повторюються з однаковими реквізитами.
- Блокування платежів у разі виявлення нетипової поведінки.
- Посилену перевірку клієнтів, які проводять операції на значні суми.
- Виявлення платежів, здійснених у різних містах з використанням одного номера телефону.
- Обмеження кількості операцій за певний період.
- Розширення переліку даних, які клієнт повинен надати під час платежу.
Важливо зазначити, що всі ці заходи наразі перебувають на стадії обговорення. Національний банк поки не запроваджував обов’язкових вимог щодо встановлення камер чи розпізнавання облич. Також залишаються невирішеними питання щодо конкретного механізму відеофіксації, тривалості зберігання записів та доступу до них. Ці аспекти потребуватимуть окремого врегулювання, зокрема з урахуванням законодавства про захист персональних даних.
Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році
Деякі посилені вимоги до проведення готівкових операцій через термінали вже набули чинності.
З 26 червня 2026 року, під час здійснення більшості операцій із внесення готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування, користувач зобов’язаний вказати повний номер мобільного телефону. Цей номер потребує підтвердження за допомогою одноразового коду з SMS-повідомлення або коду, отриманого під час телефонного дзвінка.
Ця вимога застосовується незалежно від суми внесеної готівки. Її мета – ускладнити анонімні готівкові платежі та підвищити рівень простежуваності операцій.
Проте, Національний банк України передбачив низку винятків. Додаткове підтвердження номера телефону не вимагається під час оплати:
- Податків.
- Зборів.
- Штрафів.
- Адміністративних послуг та інших платежів до державного або місцевих бюджетів.
- Комунальних послуг.
- Інтернету.
- Телебачення.
- Охорони.
- Фіксованого телефонного зв’язку.
- Залізничних квитків.
- Квитків на міський та приміський транспорт.
- Поповнення транспортних карток.
Також передбачені спрощення для поповнення мобільного зв’язку в межах встановленого ліміту.
Крім того, додаткова верифікація може не застосовуватися під час поповнення власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію за допомогою PIN-коду, одноразового пароля або через мобільний застосунок банку.
Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів
У разі запровадження додаткових вимог, проведення платежів через термінали може займати більше часу. Користувачам, ймовірно, доведеться частіше підтверджувати свою особу, надавати додаткові дані або очікувати перед здійсненням наступної операції.
Для клієнтів, які використовують термінали для одноразових побутових платежів, зміни можуть бути майже непомітними. Водночас, ті, хто регулярно вносить великі суми або здійснює багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та обмеженнями.
Не виключено, що деякі операції, за наявності ризикових ознак, будуть тимчасово призупинятися до з’ясування походження коштів або мети платежу. Оператори також можуть переглянути ліміти, швидкість обробки платежів та внутрішні процедури блокування підозрілих операцій.
Які можливі ризики для ринку існують
Економісти та експерти з фінансового права застерігають, що посилення правил фінансового моніторингу може призвести до збільшення витрат операторів термінальних мереж. Компаніям доведеться інвестувати у відеокамери, сервери для зберігання даних, нове програмне забезпечення, системи аналізу операцій та додатковий персонал. Ці витрати потенційно можуть вплинути на розмір комісій, які сплачують користувачі.
Водночас, запровадження єдиних правил може знизити ризик застосування нерівних вимог різними операторами. Без уніфікованих стандартів клієнти або посередники можуть переходити до мереж з менш суворими процедурами перевірки. Саме тому учасники ринку виступають за запровадження однакових вимог для всіх операторів, а не за окремі обмеження для найбільших мереж.
Контекст
У травні 2026 року Національний банк застосував до ТОВ “ФК “Контрактовий дім””, що працює під брендом EasyPay, та ТОВ “Свіфт Гарант”, представника мережі City24, штрафи у розмірі 135,15 млн грн для кожної компанії.
Загальна сума санкцій становила 270,3 млн грн. Це одні з найбільших штрафів, які регулятор накладав на небанківські фінансові установи за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу. Інформацію про це НБУ оприлюднив 5 червня, хоча самі рішення були ухвалені у травні 2026 року.
У чому полягали претензії НБУ
Національний банк заявив, що під час перевірок виявив порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Стосовно EasyPay, претензії регулятора стосувалися, зокрема, недоліків у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, внутрішніх документів з фінансового моніторингу, процедур перевірки нових та чинних клієнтів, а також управління ризиками під час дистанційного проведення операцій.
Крім того, НБУ вказав на недоліки у роботі з політично значущими особами, а також на несвоєчасне або неповне надання документів і пояснень регулятору.
Щодо City24, національний фінрегулятор повідомив про неналежну перевірку та верифікацію клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб з високим рівнем ризику, проблеми з внутрішніми процедурами фінансового моніторингу та неповноту інформації про клієнтів і проведені ними операції.
Водночас, у публічних повідомленнях НБУ не йшлося про те, що компанії вже визнані винними у відмиванні коштів. Регулятор застосував до них адміністративні заходи впливу за порушення правил фінансового моніторингу.
Що могло привернути увагу регулятора
За даними українських медіа, які посилалися на джерела, знайомі з результатами перевірок, увагу регулятора могли привернути операції, що мали ознаки нетипових або технічно малоймовірних. Зокрема, йшлося про випадки, коли значна кількість платежів нібито проводилася за дуже короткий проміжок часу. У деяких ситуаціях швидкість операцій могла бути такою, що людина фізично не встигла б внести до термінала відповідну кількість готівки.
Також медіа писали про використання одного номера телефону для проведення платежів у різних містах із дуже малим часовим інтервалом між операціями.
Окремі джерела стверджували, що кількість операцій, зафіксованих у звітності реєстраторів розрахункових операцій, могла не відповідати записам із камер відеоспостереження у місцях розташування терміналів. Крім того, у ЗМІ з’являлася інформація про те, що окремі отримувачі великих сум не вносили ці надходження у фінансову або податкову звітність.
Зауважимо, що офіційного повідомлення НБУ щодо конкретних деталей справи не було.
Як EasyPay та City24 відреагували на санкції НБУ
EasyPay та City24 не погодилися з рішеннями регулятора і звернулися до суду. Після подання позову компанією “Свіфт Гарант”, Національний банк заявив, що захищатиме у суді правомірність застосованого штрафу. Аналогічну позицію регулятор висловив після судового оскарження з боку ТОВ “ФК “Контрактовий дім””.
Остаточних рішень суду щодо правомірності санкцій наразі немає. Відтак, штрафи залишаються чинними рішеннями регулятора, однак їх законність ще буде перевірятися у судовому порядку.
Що потрібно знати про EasyPay та City24
Це одні з найпотужніших гравців на ринку платіжних терміналів в Україні. За даними медіа, мережа EasyPay налічує близько 20 тисяч активних терміналів, а City24 – приблизно 15 тисяч. Разом вони можуть контролювати близько 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. Через значну частку цих компаній, будь-які зміни у правилах їхньої роботи можуть фактично вплинути на більшість користувачів терміналів у країні.
Нагадаємо
У листопаді 2025 року у Верховній Раді запропонували створити “реєстр дропів”. Ця ініціатива передбачала створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.
Порада від Українські факти: У зв’язку з посиленням заходів фінансового моніторингу, українцям варто бути готовими до можливих змін у процесі здійснення платежів через термінали, які можуть включати додаткову верифікацію та незначне збільшення часу на операції.
Дізнатися більше на: unn.ua