Бюро економічної безпеки (БЕБ) України трактує лізинг літаків як роялті, ігноруючи міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Така практика створює суттєві ризики для інвесторів та шкодить міжнародній репутації України.
Російська Федерація роками демонструє відверту зневагу до міжнародного права, ігноруючи міжнародні договори, судові рішення та взяті на себе зобов’язання. Україна ж, навпаки, будує свою зовнішню політику, процес європейської інтеграції та співпрацю з міжнародними партнерами на принципах неухильного дотримання міжнародного права та європейських цінностей. Тому будь-які спроби окремих українських державних органів самостійно переосмислювати чи підміняти зміст міжнародних договорів становлять не лише юридичну проблему, а й суттєво шкодять іміджу держави, як зазначає видання УНН.
Дотримання міжнародного права – ключова перевага України
Після початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово підкреслювала, що її боротьба проти росії полягає не лише у збереженні територій, а й у захисті міжнародного правопорядку. Саме на положеннях Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципах верховенства права Україна базує свої позови проти росії у міжнародних судах, обґрунтовує необхідність санкцій, конфіскації російських активів та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.
Завдяки такому підходу Київ користується безпрецедентною підтримкою іноземних партнерів, які сприймають Україну як державу, що діє в межах міжнародного права навіть в умовах повномасштабної війни.
Тому зараз особливо важливо, щоб українські державні органи неухильно дотримувалися тих самих принципів і всередині країни.
Небезпечний сигнал для інвесторів
Однак останнім часом дедалі більше занепокоєння викликає практика окремих державних органів, які самостійно тлумачать положення міжнародних конвенцій всупереч усталеним нормам права.
Яскравим прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки (БЕБ) щодо застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування при лізингу повітряних суден. БЕБ почало кваліфікувати платежі авіакомпаній за операційний лізинг літаків та вертольотів від нерезидентів України як роялті. Це всупереч змісту конвенцій про уникнення подвійного оподаткування між Україною та низкою іноземних держав, Модельній конвенції ОЕСР, багаторічній міжнародній практиці та позиції українських судів.
Правоохоронний орган разом із Державною податковою службою під керівництвом Тетяни Кірієнко з 2024 року почали використовувати власне трактування лізингу, не вносячи жодних змін до законодавства чи самих конвенцій.
ДПС запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті. На їхню думку, замість податку з оренди транспорту, авіакомпанії мають сплачувати податок за користування інтелектуальною власністю. Така позиція податківців призвела до низки кримінальних справ, порушених БЕБ проти представників авіабізнесу. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники, які користуються лізинговими повітряними суднами, мали сплатити 15% роялті до українського бюджету, а не податок з оренди в країні резиденції лізингодавця, застосовуючи міжнародні конвенції для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ постраждали щонайменше 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
В Українській авіатранспортній асоціації наголошують, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій підриває конкурентоспроможність українських авіаперевізників на світовому ринку. Вони ризикують втратити міжнародні контракти, які є для них життєво важливими в умовах закритого неба над Україною.
Конвенції не можна переписувати відомчими рішеннями
Міжнародні договори укладаються між державами і мають однакове розуміння для всіх їх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зазначити, що за десятиліття суть конвенцій не змінювалася, так само як не вносилися зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання – це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, – пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Юристи пояснюють, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство.
“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, якщо існує закон, який регулює певні відносини, і міжнародні акти, ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України”, – пояснив в коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо ж одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи у спосіб, що суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила гри можуть змінитися не через рішення парламенту чи результати міжнародних переговорів, а через позицію окремого державного органу.
Особливо чутливо це сприймають міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, ефективність судової системи чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава починає відходити від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, що відлякує іноземний бізнес.
Особливо небезпечним є те, що згадана проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-який державний, а тим більше правоохоронний орган, може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, аналогічна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Важливо не втратити свою головну перевагу
Сьогодні Україна має сильний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії.
Саме тому всередині країни державні органи також мають діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У боротьбі з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила не лише в армії, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку особливо важливо зберегти.
Порада від Українські факти: Неухильне дотримання Україною міжнародних правових норм, навіть у внутрішніх трактуваннях, є критично важливим для збереження довіри інвесторів та зміцнення міжнародного авторитету держави.
Джерело новини: unn.ua