Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 процентних пункти до 16%. Таке рішення зумовлене стійким фундаментальним ціновим тиском, вторинними ефектами від шоків пропозиції та посиленням середньострокових проінфляційних ризиків.
Це рішення спрямоване на підтримку привабливості гривневих активів та стійкості валютного ринку. Воно також сприятиме контрольованості інфляційних очікувань і поверненню інфляції до цільового показника 5% у середньостроковій перспективі.
Причини підвищення інфляційного тиску
У серпні 2026 року споживча інфляція прискорилася до 8,1% рік до року, дещо перевищивши прогноз НБУ. Це спричинено значнішим, ніж очікувалося, зростанням цін на пальне через ескалацію війни на Близькому Сході. Також спостерігалося підвищення окремих адміністративних тарифів, значною мірою через наслідки російських атак на критичну інфраструктуру.
Базова інфляція залишається високою. Фундаментальний ціновий тиск підживлюється зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на електроенергію, логістику та оплату праці. Інфляційні очікування економічних агентів також підвищені.
Попри атаки, ринок праці та споживчий попит демонструють стійкість. Середні зарплати продовжують зростати високими темпами, що підтримує фундаментальний ціновий тиск.
Прогноз інфляції
На найближчі місяці прогнозується дещо вища траєкторія інфляції, ніж передбачалося раніше. Це пов’язано з наслідками посилення російських атак на логістичні, виробничі та енергетичні об’єкти, а також з дорожчим пальним.
Глобальна цінова кон’юнктура залишається проінфляційною, особливо з огляду на події на Близькому Сході, що змушує багато центральних банків підвищувати ключові ставки.
Водночас інфляцію обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, незважаючи на складнощі з вивезенням урожаїв морем.
Очікується, що інфляція почне сповільнюватися у 2027 році, зокрема завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики.
Зовнішня допомога як критичний фактор
НБУ враховує заяви уряду щодо зростання ризиків для стійкості публічних фінансів. Менші, ніж очікувалося, обсяги офіційного фінансування у липні-серпні призвели до більш стриманої фіскальної політики та зниження міжнародних резервів.
Значна частина міжнародної допомоги залежить від темпів реалізації реформ, зокрема від ухвалення необхідних законопроєктів. За умови їхньої імплементації, обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.
Відновлення ритмічності та достатності міжнародної допомоги є ключовим для стійкості державних фінансів та забезпечення цінової стабільності.
Найбільшим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Суттєвий вплив також матимуть порушення ритмічності та недоотримання запланованих обсягів міжнародного фінансування, а також затягування бойових дій на Близькому Сході.
Триваюча війна та цілеспрямовані атаки Росії на об’єкти виробництва та інфраструктури посилюють середньострокові інфляційні ризики.
Інші актуальні ризики, пов’язані з війною, включають:
- Виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримки обороноздатності та відбудови, що може призвести до розширення внутрішнього попиту, зокрема на імпорт.
- Збільшення тиску на заробітні плати через дефіцит робочої сили та негативні міграційні тенденції.
Водночас погіршення безпекової ситуації може призвести до зниження споживчого попиту та охолодження ринку праці, що матиме дезінфляційний ефект.
З часу останнього макропрогнозу зросли ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході, зокрема вищі ціни на нафту. Дорогі енергоресурси обмежують економічне зростання в Україні та водночас підживлюють російську агресію.
Існує також потенціал для сприятливішого розвитку подій, зокрема через посилення військової та фінансової підтримки міжнародних партнерів та досягнення справедливого миру для України.
Для підтримання привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку на 0,5 в. п. до 16%.
Липневе підвищення облікової ставки вже продемонструвало позитивний ефект, підтримавши привабливість гривневих активів. Деякі банки почали підвищувати ставки, що сприяло збереженню попиту на гривневі депозити та ОВДП, обмежуючи тиск на валютному ринку та зростання цін.
Додаткове підвищення облікової ставки посилить ці позитивні тенденції, що є важливим в умовах стійкого цінового тиску та зростання середньострокових проінфляційних ризиків. Посилення монетарної політики допоможе зберегти контроль над інфляційними очікуваннями та сприятиме поверненню інфляції до цільового рівня 5%.
За оцінками НБУ, це рішення не матиме суттєвого стримуючого впливу на кредитування. НБУ фіксує найтриваліший період кредитної експансії та вживає заходів для розширення доступу бізнесу до фінансування.
Гнучка реакція НБУ на зміну ризиків
У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики будуть оприлюднені 28 вересня 2026 року.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua