Оборонний сектор став ключовим драйвером економічного зростання України у 2024 році, забезпечивши третину його збільшення. Вітчизняні виробники зараз покривають 40% потреб фронту в озброєнні.
До 2022 року Україна була відома як значний гравець на ринку ІТ-технологій. Однак, повномасштабне вторгнення Росії кардинально змінило пріоритети, переорієнтувавши розвиток на оборонну промисловість, яка тепер стала запорукою виживання держави та потужним стимулом для економіки. За час війни Україна перетворилася на одного зі світових лідерів у виробництві дронів, пропонуючи понад 1 000 видів озброєнь, від FPV-дронів до ракет. Зараз близько 40% озброєння, що використовується на фронті, вироблене в Україні. За оцінками, третина зростання ВВП країни у 2024 році припадає саме на оборонний сектор.
Глобальний феномен переозброєння
Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження миру (SIPRI), у 2024 році світові військові витрати досягли безпрецедентного показника у 2,718 трильйона доларів США. Це найвищий рівень з кінця “холодної війни”, і тенденція до зростання зберігається. За останнє десятиліття глобальні витрати на озброєння зросли на 41%. Європа переживає справжню гонку озброєнь, яскравим прикладом чого є німецький концерн Rheinmetall, який активно переходить від машинобудування до виробництва озброєнь та боєприпасів.
В умовах такого глобального переозброєння стає очевидним, що оборонні видатки мають потужний мультиплікативний ефект, стимулюючи розвиток всієї економіки. Це розуміють як держави, що активно інвестують в оборонні контракти та створюють сприятливі умови для кредитування виробників озброєння, так і самі компанії, які реінвестують прибуток у розширення виробничих потужностей. Армін Паппергер, генеральний директор Rheinmetall, вже назвав поточну ситуацію “ерою переозброєння, яка приносить безпрецедентне зростання”. Концерн, зокрема, реінвестував близько 8 мільярдів євро у 2023-2024 роках у будівництво нових заводів, поглинання інших компаній та розвиток ланцюгів постачання.
Мультиплікативний ефект, що рухає економіку вперед
Дослідники з Kiel Institute оцінюють, що додаткові 300 мільярдів євро, витрачені в Європі на оборонну промисловість, можуть стимулювати економічну активність на еквівалентну суму. За даними німецьких аналітиків, кожен “оборонний” євро генерує близько 2,7 євро додаткового ВВП. Це досягається завдяки залученню суміжних галузей та технологічному перетоку, що не лише забезпечує миттєвий ефект зростання, але й сприяє масштабуванню та розвитку перспективних технологій. Історично, військові інвестиції в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (R&D) призвели до появи таких цивільних технологій, як радар, інтернет, GPS та напівпровідники. Сьогодні ж технологічний перетік охоплює штучний інтелект, логістику, кібербезпеку та енергоощадні технології.
Масштабування виробництва, створення нових робочих місць та розробка передових технологій – це рушійні сили економічного прогресу. Однак, усе це неможливо без належного фінансування. Держави відіграють роль інвестора через оборонні замовлення, кредитні механізми, податкові пільги та підтримку виходу продукції на зовнішні ринки. Критично важливим залишається механізм реінвестування виробниками власного прибутку у розвиток потужностей. Особливо це актуально для України, де державні фінансові ресурси обмежені, а експорт озброєнь не повністю відкритий. В умовах України держава запроваджує пільгові податкові режими та, починаючи з 2023 року, підвищила дозволений рівень прибутковості для виробників деяких видів озброєння до 25%. Цей список поступово розширюється, включаючи виробників боєприпасів та безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Ці заходи мають стимулювати притік приватних інвестицій та реінвестування, а також сприяти локалізації виробництва комплектуючих.
Чи дотримуються українські виробники цих показників прибутковості? Це питання залишається відкритим, адже в публічному просторі виявлено лише один випадок, коли виробник озброєння надав таку інформацію. Йдеться про українську компанію Fire Point, яка виробляє ударні безпілотники для глибокого ураження та ракету “Фламінго”. Міжнародні аудитори підтвердили прибутковість на рівні 21,5%. За словами засновника та головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, усі зароблені кошти реінвестуються у виробництво, що дозволило досягти 90% локалізації комплектуючих. Це, в свою чергу, створює нові робочі місця та стимулює розвиток суміжних технологій.
“FP-1, FP-2 – це більш ніж 90%. У FP-5 лише один елемент не є українського виробництва. Те саме стосується наступних балістичних ракет – все буде наше”, – розповів Денис Штілерман.
Україна пройшла шлях від виробництва кількох тисяч дронів на рік до вражаючих 4 мільйонів. За оцінками Київської школи економіки, ринок оборонних технологій за підсумками 2025 року може сягнути щонайменше 6,8 мільярда доларів США. Значна частина зростання ВВП країни забезпечується оборонним сектором, проте його потенціал реалізований не повною мірою. Це обмежує можливості для реінвестування, яке є необхідною умовою для подальшого масштабування виробництва та вдосконалення технологій, що вже є конкурентоспроможними на світових ринках і викликають значний інтерес у партнерів.
Сучасні реалії вимагають прагматичного підходу та усвідомлення того, що оборонний комплекс є потужним рушієм прогресу та розвитку. Хоча це не є суто українським винаходом, саме в Україні цей потенціал розкривається найяскравіше.
Порада від Українські факти: Оборонна промисловість України не лише забезпечує потреби фронту, але й стає ключовим драйвером економічного зростання, створюючи робочі місця та стимулюючи розвиток передових технологій через реінвестування прибутку.
Оригінал статті: unn.ua