Українські авіакомпанії стикаються з вимогою сплатити додаткові податки за лізинг літаків за останні сім років через нове трактування оподаткування. Бюро економічної безпеки ініціювало кримінальні провадження проти низки перевізників.
Українські авіаперевізники змушені реагувати на спроби нарахувати їм додаткові платежі за оренду повітряних суден за останні сім років, що зумовлені новим підходом до оподаткування лізингових операцій. За словами юристів, саме таку практику наразі застосовує Бюро економічної безпеки у кримінальних провадженнях проти ряду авіакомпаній.
Нове трактування оподаткування
Керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко зазначив, що проблема виникла лише у 2024 році. Тоді окремі аналітики Державної податкової служби почали трактувати літаки не як транспортні засоби, а як обладнання. Це, за його словами, стало підставою для спроб прирівняти лізингові платежі до роялті та вимагати сплати податку на доходи нерезидентів.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося.
– зазначив Мельниченко під час круглого столу, присвяченого проблемам оподаткування авіаційного лізингу.
Державна податкова служба у 2024 році, незважаючи на відсутність змін до податкового законодавства, опублікувала статтю, де запропонувала оподатковувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як роялті. Податківці вважають, що українські авіакомпанії мали б сплачувати податок за користування інтелектуальною власністю.
Позиція податкових органів та БЕБ
У ДПС вважають, що з 2017 по 2023 роки компанії, які користувалися лізингом транспорту, зокрема орендували повітряні судна та залізничні вагони у нерезидентів, виплатили 13,1 мільйона гривень доходів у вигляді лізингу, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні. При цьому податківці вирішили по-своєму трактувати міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що компанії орендували не транспорт, а обладнання.
Керуючись таким підходом, Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали б сплатити до українського бюджету додаткові 15% роялті за оренду літаків і гелікоптерів.
Вимоги авіакомпаній
За словами Мельниченка, авіакомпанії не оскаржують необхідність сплачувати податки і не просять жодних пільг. Натомість вони вимагають лише правової визначеності та однакового застосування законодавства.
Особливе занепокоєння, за словами юриста, викликає те, що БЕБ та податківці намагаються застосувати нове трактування законодавства не лише до операцій, здійснених після 2024 року, а й заднім числом – за останні сім років.
Податкова служба претендує ці операції оподатковувати не на майбутнє, а заднім числом. За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення.
– пояснив юрист.
Мельниченко стверджує, що всі ці документи фактично є шаблонними: у них змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація і навіть помилки залишаються однаковими.
На його думку, якщо вимоги про донарахування платежів за сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжити роботу.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути.
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
За словами Мельниченка, ситуація виглядає особливо парадоксально в умовах, коли цивільна авіація вже четвертий рік намагається вижити в умовах закритого неба. Авіакомпаніям довелося релокувати літаки за кордон та втратити значну частину інфраструктури.
Варто зауважити, що середня рентабельність авіакомпаній сьогодні становить лише 7–10%, тоді як додаткове оподаткування лізингових платежів може сягати 10–15% залежно від юрисдикції лізингодавця.
Юридичні аспекти та відповідальність
СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський під час круглого столу звернув увагу, що державні органи фактично намагаються самостійно тлумачити законодавство, спираючись не на рішення судів чи законодавчі зміни, а на внутрішні аналітичні документи.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення.
– зазначив він.
За словами Болінського, навіть якщо окремі договори лізингу могли містити елементи, які потребують додаткового аналізу, це не може бути підставою для автоматичного поширення однакового підходу на всі без винятку лізингові угоди.
Можливо, в якихось договорах були і роялті. Це можливий варіант. Але ми повинні кожну конкретну ситуацію розбирати. Вона не має бути імплементована на всі лізингові договори, які взагалі є.
– пояснив юрист.
Він також звернув увагу на відсутність відповідальності посадових осіб державних органів за неправомірні рішення. За словами Болінського, навіть якщо суд скасовує незаконні арешти чи визнає дії слідчих або податківців протиправними, посадові особи фактично не несуть жодної персональної відповідальності за збитки, яких зазнає бізнес від їхніх дій чи рішень.
Юрист також закликав законодавців розглянути можливість запровадження механізму персональної матеріальної відповідальності посадовців за незаконні рішення, які призводять до блокування діяльності підприємств, арешту рахунків та зриву контрактів.
Ситуація навколо авіаційного лізингу виходить далеко за межі податкового спору й ставить питання про дотримання фундаментальних принципів правової держави. Якщо державні органи починають самостійно переосмислювати зміст законів та міжнародних договорів, а потім застосовувати нове трактування заднім числом, це створює небезпечний прецедент для всього бізнесу. Визначати, як слід застосовувати норми права, можуть лише законодавець, який ухвалює закони, та суд, який їх тлумачить у конкретних спорах. Податкова служба та БЕБ, як наголошують правники, не наділені повноваженнями змінювати зміст законодавства через внутрішні аналітичні документи чи використовувати їх як підставу для кримінального переслідування.
Порада від Українські факти: Важливо, щоб державні органи діяли виключно в межах чинного законодавства, а будь-які зміни чи нові трактування застосовувалися виключно в майбутньому, не створюючи прецедентів заднім числом, що можуть зруйнувати бізнес.
Джерело новини: unn.ua