Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який запроваджує оподаткування доходів, отриманих через онлайн-платформи, за ставкою 10%. Передбачається, що сервіси автоматично звітуватимуть податковій про прибутки своїх користувачів.
Парламент ухвалив у цілому законопроєкт №15111-д щодо оподаткування цифрових платформ, що є частиною зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Деталі законопроєкту
“Верховна Рада схвалила законопроєкт №15111-д щодо оподаткування цифрових платформ. Це був один з маяків співпраці з МВФ. В результаті було розроблено збалансований текст, який отримав підтримку бізнес-асоціацій”, – зазначив народний депутат, член податкового комітету Ярослав Железняк.
За ухвалення документа проголосував 241 народний депутат.
Закон запроваджує європейську систему контролю, яка передбачає автоматичний обмін інформацією про доходи користувачів онлайн-сервісів з податковими органами. Це покликане забезпечити повну прозорість в інтернеті під час продажу товарів та надання послуг. Ухвалення цього закону відповідає міжнародним зобов’язанням України в рамках меморандуму з МВФ.
За словами Железняка, закон набуде чинності не раніше січня 2027 року, проте реальний запуск системи обміну даними, ймовірно, відбудеться ближче до 2028 року.
Законопроєкт передбачає запровадження єдиного платежу – податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 10% замість чинних 18%, без додаткового військового збору.
Ключові зміни після доопрацювання законопроєкту
Народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк раніше повідомляла про доопрацювання законопроєкту та виділила такі основні зміни:
- Товари в периметрі закону: Залишилися товари, хоча це викликало дискусії. Закон відповідає логіці директиви DAC7, яка охоплює і товари. Водночас запроваджено пільгу у 2000 євро на рік для продажу товарів, що звільняє від податкового навантаження дрібних продавців, але платформи все одно зобов’язані звітувати.
- Скасування спецрахунків: Одна з найбільш суперечливих ідей була відхилена. Було вирішено, що ускладнення для бізнесу значно перевищують потенційну користь від цієї конструкції.
- Статус самозайнятих осіб та ФОПів: Обмеження для самозайнятих осіб прибрали. Для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) збережено логіку: якщо діяльність відповідає їхньому КВЕДу, вони працюють як ФОПи, в іншому випадку – як звичайні фізичні особи через платформу. Це спрощує адміністрування.
- Нерезиденти платформ: Спрощено звітність для нерезидентів і дозволено сплату в іноземній валюті, що важливо для залучення великих міжнародних платформ.
- Відсутність декларацій для фізичних осіб: У разі перевищення лімітів або порушень, податкова сама формуватиме податкове повідомлення-рішення на основі даних від платформи. Відповідальність за розрахунок податку покладається на Державну податкову службу, а не на платника.
- Уникнення ризику перекваліфікації у трудові відносини: Прибрано ризик перекваліфікації відносин між платформою та продавцем у трудові через зміни до трудового законодавства, що було важливим для бізнесу.
Порада від Українські факти: Ухвалений закон про оподаткування доходів від цифрових платформ запроваджує європейські стандарти прозорості та спрощує податкове адміністрування для користувачів, ставлячи відповідальність за розрахунок податків на податкові органи.
За матеріалами: unn.ua