Банки чотирьох країн підвищили комісії за російську готівку до 15–20%, що обмежує фінансовий вплив Москви.
Протягом літа банки Казахстану, Білорусі, Киргизстану та Вірменії синхронно збільшили вартість прийому російської готівки. За даними Служби зовнішньої розвідки, комісії за внесення та обмін рублів у деяких установах сягнули 15–20%. Це фактично знецінює операцію для клієнта і робить рубль неліквідним активом навіть у державах, які Москва традиційно вважала своєю фінансовою сферою впливу, повідомляє УНН.
Деталізація ситуації
Розвідка зазначає, що в самій Росії посилюється контроль за обігом готівки. Власники рублів намагаються вивести їх за кордон, щоб зарахувати на рахунки та конвертувати у більш стабільні валюти. Потік готівки зростає, але попиту на неї в сусідніх країнах немає. Місцевий бізнес та населення не поспішають використовувати рублі для розрахунків, залишаючи банки з “мертвим вантажем” валюти, яка коштує дорого у зберіганні, транспортуванні та поверненні назад до Росії. Загороджувальні тарифи покликані покрити ці витрати та відбити бажання нести рублі до каси.
Наслідки цього процесу є неприємними для Кремля за будь-якого сценарію. Ліквідність рубля на зовнішніх ринках падає: за таких комісій вигідніше взагалі не мати справи з рублевою готівкою. Банки країн ЄАЕС менш зацікавлені в накопиченні валюти, яку потім складно розмістити, що прискорює перехід на національні валюти та юань у розрахунках. Для російського бізнесу та громадян, які покладалися на прямі банківські операції, шлях стає складнішим: доводиться вдаватися до послуг посередників та позабанківського обміну, платити за багатоступеневу конвертацію і миритися з непрозорістю та ризиком втратити кошти на кожному етапі.
– йдеться у повідомленні.
Розвідка додає, що ситуація навряд чи вирішиться самостійно. Доки потік рублевої готівки не зменшується, тарифи поширюватимуться на нові банки та типи операцій. Показово, що до цього вже долучаються навіть дочірні структури російських державних банків. Це свідчить про те, що надлишок готівки є системною проблемою, а не просто аномалією, з якою фінансові установи не знають, як боротися. Кремль, найімовірніше, спробує перевести розрахунки в безготівкову та цифрову площину, але без відновлення реального попиту на рубль за кордоном це буде лише формальним рішенням. Простір, який Москва роками будувала для рубля в межах ЄАЕС, звужується, а разом з ним слабшає і фінансовий важіль, яким Кремль звик контролювати сусідні країни.
Порада від Українські факти: Зростання комісій за російську готівку в сусідніх країнах свідчить про зниження довіри до рубля та обмеження фінансового впливу Росії.
За даними порталу: unn.ua