Туреччина пропонує новий план “зернового коридору”

Туреччина представила новий план, спрямований на відновлення безпечного експорту зерна Чорним морем, і веде переговори щодо нього з Києвом та москвою. Однак наразі згоди між сторонами немає.

Туреччина хоче відновити зерновий коридор у Чорному морі: Анкара підготувала новий план для України та росії

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара розробила конкретні пропозиції для забезпечення безпечного судноплавства та вже контактує з обома сторонами конфлікту. Турецька сторона прагне відновити дієвий механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи, яка діяла до липня 2023 року.

Деталі плану

Глава МЗС Туреччини підкреслив, що пропозиції Анкари мають на меті знизити ризики для цивільних суден і відновити стабільні поставки зерна. Поки що деталі плану не розголошуються, зокрема, невідомо, чи передбачає він окремі безпечні морські коридори, контроль за виконанням режиму безпеки, а також участь ООН. Також невизначеним залишається, чи стосуватиметься новий механізм лише зерна, чи й інших видів продовольства та комерційних вантажів.

Реакція Києва та москви

Станом на 31 серпня жодна зі сторін, Україна чи росія, публічно не підтвердила своєї згоди на запропонований Анкарою механізм. Тому наразі це залишається дипломатичною ініціативою та предметом переговорів.

Передумови турецької ініціативи

Ініціатива Туреччини виникла на тлі загострення безпекової ситуації в Чорному морі, зростання кількості атак на портову інфраструктуру та підвищення ризиків для торговельних суден. Міністр Фідан раніше закликав обидві сторони до припинення ударів по цивільних суднах, наголошуючи на загрозі для міжнародної торгівлі.

Туреччина, яка контролює Босфор і Дарданелли, завжди відігравала важливу роль у чорноморській торгівлі та має економічний інтерес у збереженні стабільних торговельних маршрутів. Значна частина продовольчих та сировинних вантажів з Чорного моря проходить через турецькі порти або протоки.

Пропозиції України щодо безпеки

Раніше повідомлялося, що Україна через посередників пропонувала росії взаємне припинення ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі для зниження загроз для судноплавства. Проте, росія відкинула цю ідею, пов’язавши її з припиненням українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Україна, зі свого боку, виступає за взаємність у цьому питанні, якщо росія також припинить атаки на українську енергетичну систему.

Вплив на експорт України

Погіршення безпекової ситуації в Чорному морі вже негативно позначилося на українському експорті зерна. Україна змушена переорієнтовувати частину вантажів на альтернативні, але менш потужні маршрути, такі як Дунайські порти та залізничне сполучення. Це призводить до зростання строків доставки та вартості логістики, що впливає на конкурентоспроможність українського зерна.

Проблеми для російського експорту

Чорноморська логістика також створює проблеми для російського експорту зерна. Хоча росія намагається переорієнтувати вантажі через Балтійське море, ці маршрути дорожчі та не можуть повністю компенсувати потужності чорноморських портів. Це спричиняє додаткові витрати для російських експортерів та тиск на внутрішній ринок.

Ризики для світового продовольчого ринку

Проблеми з поставками зерна з Чорного моря мають глобальне значення, оскільки Україна та росія є великими експортерами. Країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії особливо залежні від української пшениці. Перебої з постачанням можуть призвести до зростання цін на фрахт, страхування та саме зерно, що створює ризики для продовольчої безпеки країн-імпортерів.

Саме тому Туреччина вкотре намагається створити механізм для збереження експорту продовольства, навіть за умов триваючого конфлікту.

Контекст

Чорноморська зернова ініціатива, підписана у липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН, дозволила експортувати близько 33 млн тонн українського зерна. У липні 2023 року росія вийшла з угоди, посилаючись на невиконання її вимог щодо полегшення російського експорту продовольства та добрив.

Після виходу росії Україна створила власний тимчасовий морський коридор, проте подальші атаки на портову інфраструктуру знову поставили під загрозу безпеку чорноморських маршрутів. Нинішня пропозиція Анкари є черговою спробою створити безпечний режим судноплавства.

Наприкінці серпня 2026 року ціна на пшеницю досягла трирічного максимуму на тлі побоювань щодо загострення війни рф проти України.

Порада від Українські факти: Для стабілізації світових цін на продовольство та зменшення ризиків голоду в залежних країнах, вкрай важливо досягти безпечного функціонування чорноморських зернових коридорів за участю всіх зацікавлених сторін.

За даними порталу: unn.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *