Україна активно розвиває власні балістичні ракети, готуючи до введення в експлуатацію одразу дві програми. Одна з новітніх розробок має заявлену дальність польоту до 855 кілометрів, що значно розширює потенційні цілі на території противника.
Фото ілюстративне
На завершальній стадії розробки перебувають одразу дві українські балістичні ракетні програми. Одна з них, ймовірно, базується на комплексі “Сапсан” (експортна назва “Грім-2”), дальність польоту ракети якого, за оцінками експертів, сягає 500 км. Друга програма належить компанії Fire Point, яка розробила ракети FP-7 (дальність до 200 км) та FP-9 (дальність 855 км).
Представники Fire Point повідомили, що ракета FP-7 вже готова і має запит від військових. Натомість FP-9 знаходиться на фінальному етапі розробки, включаючи заливку двигуна та льотні випробування.
Потенційні цілі української балістики
Балістичні ракети, особливо сучасні маневрові, становлять серйозну загрозу через високу швидкість та обмежений час для реагування протиповітряної оборони. Ракета FP-9 із заявленою дальністю 855 км потенційно може уражати об’єкти на значній території європейської частини росії.
Ця дальність дозволяє націлюватися на ворожі об’єкти на тимчасово окупованому півострові Крим. Крім того, ракети зможуть досягти Москви, відстань до якої від певних точок запуску становить близько 500 км. Дальність дії “Сапсана” також охоплює ці території.
Мобільність пускових установок FP-9, на відміну від стаціонарних шахт, значно підвищує маневреність запуску та дальність польоту ракети територією противника. За попередніми розрахунками, в зону ураження можуть потрапити близько 45 російських федеральних утворень, охоплюючи території від Бєлгородської області до Дагестану, від Самари до Костроми, та від Тули до Кабардино-Балкарії.
Ключові об’єкти в зоні ураження
На території, що потенційно потрапляє під удар, розташована низка важливих підприємств оборонно-промислового комплексу рф:
- Московська область:
- РКК “Енергія” ім. Корольова (м. Корольов) – провідне підприємство ракетно-космічної галузі.
- НВО Машинобудування (м. Реутов) – розробник крилатих ракет (“Онікс”, “Циркон”, “Граніт”).
- НВО “Енергомаш” (м. Хімки) – виробник рідинних ракетних двигунів.
- КБ Хіммаш ім. Ісаєва (м. Корольов) – розробка ракетних двигунів.
- ЦНДІМаш (м. Корольов) – головний науковий центр космічної галузі.
- КБ машинобудування (Коломна) – розробник комплексів “Іскандер-М”, ракет “Кинджал”, ПЗРК та протитанкових комплексів.
Зображення створено за допомогою ШІ
Крім того, до списку потенційних цілей входять:
- Роствертол (Ростов-на-Дону) – виробник вертольотів.
- Воронезький завод напівпровідникових приладів “Сборка” – виробник електроніки для високоточної зброї.
- Брянський автомобільний завод (БАЗ) – виробник шасі для систем ППО.
- “Кремній Ел” (Брянськ) – виробник мікросхем для ракет “Іскандер”.
- Брянський хімічний завод – підприємство оборонної промисловості.
- АТ “Тайфун” (м. Калуга) – виробник берегових ракетних комплексів.
Зображення створено за допомогою ШІ
У 800-кілометрову зону ураження також потрапляють стратегічно важливі військові аеродроми та авіабази, зокрема:
- Авіабаза “Шайковка” – база стратегічних бомбардувальників Ту-22М3.
- Авіабаза Енгельс-2 – ключова база стратегічної авіації.
- Липецький авіацентр – центр бойової підготовки льотного складу.
- Військовий аеродром “Балтимор” – база бомбардувальників Су-34.
- Аеродром Саваслейка – база винищувачів-перехоплювачів МіГ-31.
Хоча українські далекобійні дрони також можуть вражати деякі з цих цілей, балістичні ракети становлять значно вищий рівень загрози завдяки більшій потужності та складності їх перехоплення.
Порада від Українські факти: Розробка та випробування Україною балістичних ракет з великою дальністю є значним кроком у посиленні обороноздатності та створенні ефективного інструменту для ураження критично важливих військових та промислових об’єктів противника.
Джерело новини: unn.ua