Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді запровадити 20% податку на додану вартість (ПДВ) для маркетплейсних посилок, починаючи від першого євро. Водночас мито та пільга для подарунків вартістю до 45 євро залишаться незмінними. Ймовірний термін набуття чинності цих нових правил – не раніше липня 2027 року.
Уряд схвалив та подав на розгляд парламенту два взаємопов’язані законопроєкти, які стосуються оподаткування невеликих поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, замовлених через онлайн-платформи. Ці документи передбачають скасування чинної податкової пільги для посилок, що не перевищують 150 євро. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.
Сьогодні, 7 вересня, Кабінет міністрів повторно схвалив два пов’язані проєкти законів щодо оподаткування малих поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, замовлених через маркетплейси. Пакет законопроєктів формує цілісну правову базу для запровадження в Україні таких самих правил оподаткування електронної торгівлі, що вже діють у Євросоюзі.
– йдеться у повідомленні.
Міністерство фінансів пояснило, що законопроєкти пропонують запровадити спеціальні правила оподаткування для дистанційного продажу товарів через маркетплейси, якщо їхня сукупна фактурна вартість не перевищує 150 євро. Також планується ввести ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро. При цьому звільнення від ПДВ для некомерційних посилок вартістю до 45 євро збережеться, що відповідає практиці Європейського Союзу.
Додаткова інформація
На початку вересня Верховна Рада вкотре не змогла ухвалити рішення щодо законопроєктів, які скасовують податкову пільгу на посилки вартістю до 150 євро. Йдеться про проєкти законів №15460 та №15112-д.
Законопроєкт №15460 передбачав зміни до Митного кодексу України, що регулюють митні процедури, правила оформлення на кордоні та ліміт у 150 євро для ввізного мита.
Згідно з пропозиціями, планувалося запровадити ПДВ на імпортовані товари, придбані через маркетплейси, починаючи з 0 євро. Наразі міжнародні відправлення вартістю до 150 євро не оподатковуються ввізним ПДВ та митом. За новою пропозицією, ліміт залишиться, але його застосування зміниться: товари до 150 євро будуть звільнені лише від мита. Отже, ПДВ за ставкою 20% нараховуватиметься вже з першого євро вартості товару.
Для відправлень вартістю понад 150 євро база для розрахунку мита буде змінена. Мито нараховуватиметься за ставкою 10% від усієї фактурної вартості посилки, а не тільки від суми, що перевищує 150 євро.
Водночас, приватні безкоштовні подарунки вартістю до 45 євро, як і раніше, не оподатковуватимуться. Нові правила не стосуватимуться дистанційного продажу алкоголю та тютюнових виробів.
Також мали бути запроваджені вимоги щодо обліку маркетплейсів, їхніх представників в Україні (для нерезидентів) та спеціальні гарантії для застосування схеми дистанційного продажу.
Для адаптації поштових операторів, експрес-перевізників та маркетплейсів передбачено перехідний період. Протягом першого року за ненавмисні помилки, пов’язані з неповною або несвоєчасною сплатою ПДВ для посилок до 150 євро, адміністративна відповідальність не застосовуватиметься, за умови повної сплати самого податку.
Законопроєкт №15112-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість” мав внести зміни до Податкового кодексу України, який встановлює правила нарахування та сплати ПДВ в електронній торгівлі та щодо посилок.
У Міністерстві фінансів зазначили, що проєкти законів були доопрацьовані з урахуванням отриманих зауважень. Доопрацьований законопроєкт №15460 майже не зазнав змін, тоді як проєкт закону №16051, який був схвалений урядом замість №15112-д, містить деякі коригування.
Зокрема, законопроєкт №16051, окрім норм, визначених у проєкті №15112-д, передбачає приведення норм щодо політично значущих осіб (ПЗО) у відповідність до редакції, узгодженої з ЄС. Зокрема, якщо політично значуща особа припинила виконання визначних публічних функцій, банки зобов’язані враховувати її ризики протягом щонайменше дванадцяти місяців після припинення виконання цих функцій.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати залишкові ризики, пов’язані з політично значущою особою, зокрема:
- рівень впливу, який особа може мати;
- обсяг повноважень, якими вона була наділена;
- зв’язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.
Після спливу щонайменше дванадцяти місяців з дня припинення виконання особою визначних публічних функцій, суб’єкт первинного фінансового моніторингу має продовжувати вживати заходів до моменту встановлення, що ділові відносини з такою особою не становлять ризиків, властивих політично значущим особам.
Також змінено запропоновані строки набрання чинності: норми Податкового кодексу та Митного кодексу мають запрацювати не раніше липня 2027 року, тоді як раніше планувалося з 1 січня 2027 року.
9 червня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт (№15111-д) про оподаткування цифрових платформ. 11 червня його підписав голова ВР Руслан Стефанчук, а 12 червня він був відправлений на підпис Президенту Володимиру Зеленському, але документ досі не підписаний главою держави.
Причина полягає в тому, що до документа у другому читанні було подано норму, яка передбачає зміни до системи фінансового моніторингу політично значущих осіб. Цю норму включив профільний комітет, а пізніше підтримала сесійна зала.
До ПЗО належать чинні та колишні топпосадовці: від народних депутатів, міністрів та президента до очільників правоохоронних органів, членів правління НБУ та послів.
Законопроєкт №16051 передбачає виключення керівників структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України та працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу банку, у статутному капіталі якого понад 50% акцій належать державі, з переліку політично значущих осіб.
Відповідно до законодавства, щодо ПЗО, їхніх близьких родичів та бізнес-партнерів банки та інші фінансові компанії зобов’язані здійснювати посилений фінансовий моніторинг.
Статус ПЗО є довічним. Водночас посилений фінмоніторинг діє протягом перебування особи на топпосаді та 12 місяців після її звільнення. Однак банки та інші фінустанови можуть продовжувати посилено перевіряти ПЗО, якщо вважатимуть, що вона залишається ризиковою.
Правки, внесені до законопроєкту, запроваджують покарання для банків, які вирішать продовжувати посилену перевірку операцій ПЗО після 12 місяців з моменту звільнення з топпосади.
За інформацією деяких народних депутатів, саме через цю правку Президент Зеленський досі не підписав зазначений законопроєкт.
Порада від Українські факти: Уряд прагне вирівняти податкове навантаження на онлайн-покупки з країнами ЄС, що може призвести до подорожчання товарів, які українці замовляють через маркетплейси.
Джерело новини: unn.ua