Народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що безпідставні слідчі дії з боку правоохоронних органів є суттєвою перешкодою для залучення інвестицій, необхідних для відновлення України.
Відновлення України після завершення війни потребуватиме значних коштів, орієнтовно 588 мільярдів доларів США (₴23 091 000 000 000). Ця сума передбачає залучення значного обсягу приватного капіталу.
Інвестиції як запорука успіху
Народний депутат Ярослав Железняк висловив думку, що неправомірні слідчі дії правоохоронців становлять головний бар’єр для притоку міжнародних інвестицій, без яких процес відновлення України після завершення війни буде вкрай складним.
За оцінками Світового банку, на відбудову України необхідно близько 588 мільярдів доларів США (₴23 091 000 000 000). Левова частка цих коштів має надходити від приватних інвесторів, а не лише від міжнародних донорів чи урядів.
“Хто поїде з грошима до країни, де обшук — це лише питання часу?” — риторично запитав Железняк, підкресливши, що ця проблема набула системного характеру.
Питання інвестиційного клімату було також піднято Романом Шульжиком, засновником українського miltech-фонду та колишнім членом наглядової ради ПриватБанку, під час дискусії, організованої RRA for Ukraine. На його переконання, саме обсяг приватного капіталу, який вдасться залучити після війни, стане ключовим індикатором успіху України.
“Якщо ми протягом перших п’яти років після закінчення війни заведемо сюди хоча б 100 мільярдів доларів США (₴3 920 000 000 000) приватного капіталу — значить, ми перемогли. Якщо заведемо лише 10–20 мільярдів доларів США (₴392 000 000 000 – ₴784 000 000 000) — значить, перемогла росія. Це означатиме, що Україна залишається корумпованою країною, в яку не можна інвестувати”, — наголосив Шульжик.
Железняк підтримав цю оцінку, зазначивши, що масштабні приватні інвестиції мають стати фундаментом економічного відродження держави. Він також додав, що іноземних інвесторів нині особливо цікавить українська оборонна промисловість.
Слід розрізняти міжнародну фінансову допомогу та приватні інвестиції. Железняк підкреслив, що, наприклад, кошти МВФ є кредитними ресурсами, тоді як приватний капітал сприяє створенню виробництв, робочих місць та забезпечує довгострокове економічне зростання.
Незаконні слідчі дії можуть відлякати інвесторів
Водночас саме в секторі, який має найбільший потенціал для залучення іноземного капіталу, останнім часом спостерігаються гучні обшуки з боку правоохоронних органів. Нардеп нагадав, що лише протягом липня правоохоронці проводили слідчі дії в кількох компаніях оборонної галузі.
За його словами, майже кожна п’ята скарга, що надходить до Ради бізнес-омбудсмена, стосується саме безпідставних дій правоохоронних органів.
На думку Романа Шульжика, подібні інциденти можуть позбавити Україну майбутніх інвестицій.
“Якщо ми зараз навіть цей мільярд-два (доларів США), який ми отримуємо (від іноземних інвесторів), “закошмаримо” всілякими ДБР та БЕБами, то ми вкрадемо нашу майбутню перемогу”, — заявив він.
Ярослав Железняк підкреслив, що міжнародний інвестор не вдається в юридичні тонкощі української правоохоронної системи.
“Іноземний фонд не розбирається, як називається той правоохоронний орган, який нещодавно фактично поклав обличчям у підлогу компанію, яку вони розглядали для інвестицій, і проводить купу обшуків, фотографуючи всі документи. Чи це ДБР, чи СБУ, чи навіть БЕБ. Він бачить одне: у компанію зайшли люди в балаклавах. Це однозначно погано. У будь-якому світі це означає, що там якийсь жахливий кримінал, тому що інакше б просто надіслали запит. І, як ви розумієте, нікого не цікавить, буде там вирок чи ні. Вони все одно гроші в цю компанію і, тим більше, в цю сферу вкладати після цього не будуть”, — пояснив депутат.
Таким чином, навіть поодинокі показові силові дії правоохоронців можуть звести нанівець багаторічну роботу із залучення іноземного капіталу.
Верховенство права як економічний імператив
На думку народного депутата, реформа правоохоронної системи на сьогодні є не лише вимогою європейської інтеграції, але й необхідною умовою для економічного розвитку країни.
Він нагадав, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт щодо реформи Державного бюро розслідувань, який відповідає зобов’язанням України перед Європейським Союзом. Крім того, нардеп неодноразово наголошував на необхідності реформування і Бюро економічної безпеки.
Варто зазначити, що колеги Железняка по парламенту у коментарях УНН також висловлюються за необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їх замовного характеру. Вони також вказують на потребу перезавантаження та очищення цього правоохоронного органу.
Більше того, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики різко розкритикував роботу Бюро економічної безпеки за результатами розгляду звіту за 2025 рік.
Членів парламентського комітету не влаштувала не тільки якість звітування, але й окремі показники викликали сумніви щодо їхньої достовірності. Депутати відзначили низьку ефективність роботи БЕБ, зазначивши, що з майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, які БЕБ розслідувало у 2025 році, підозри було оголошено лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, або 904 кримінальні провадження.
Крім того, ефективність деяких підрозділів, на думку членів комітету, взагалі неможливо оцінити.
Порада від Українські факти: Системне подолання безпідставних слідчих дій та реформа правоохоронних органів є критично важливими для залучення інвестицій, необхідних для відновлення України.
Оригінал статті: unn.ua