Абрикос – це теплолюбна кісточкова культура, яка приносить соковиті плоди, придатні для споживання у свіжому вигляді, сушіння, заморожування та консервування. Правильний вибір сорту та належний догляд дають змогу вирощувати абрикоси навіть у різних кліматичних умовах України. Дереву потрібні сонячне світло, захист від холодних вітрів, помірний полив та своєчасна обрізка. Важливо уникати застою води, надмірного внесення добрив та загущення крони, оскільки це може послабити дерево та збільшити ризик захворювань.
Про те, як правильно садити абрикос та доглядати за ним, розповідає УНН.
Коли і де садити абрикоси
У регіонах з холодними зимами абрикос краще висаджувати навесні, до того, як бруньки почнуть активно розпускатися. За літо саджанець встигне добре вкоренитися і підготуватися до морозів. Осіння посадка більше підходить для південних областей. Її проводять після того, як опаде листя, але до настання стійких заморозків.
Для дерева обирають сонячне місце, бажано на невеликому пагорбі чи схилі. У низинах часто накопичується холодне повітря, що робить квіти більш вразливими до весняних заморозків. Ділянка повинна бути захищеною від сильних вітрів, але не повинна бути затіненою будівлями чи іншими деревами. Між дорослими абрикосами слід дотримуватися відстані приблизно 4-5 метрів.
Кореневу шийку саджанця не слід заглиблювати. Після посадки дерево рясно поливають, підв’язують до опори, а пристовбурне коло мульчують. Важливо, щоб мульча не торкалася стовбура, щоб уникнути випрівання кори.
Який ґрунт підходить для абрикосів
Абрикос найкраще розвивається на пухкому, родючому та добре дренованому ґрунті. Ідеально підходять легкі суглинки та супіски з нейтральною або близькою до нейтральної реакцією. Важкі глинисті ґрунти, де після дощу довго застоюється вода, становлять небезпеку для коренів та кореневої шийки.
Перед посадкою ґрунт очищають від багаторічних бур’янів, розпушують і вносять перепрілий компост. Свіжий гній у посадкову яму додавати не рекомендується, оскільки він може пошкодити молоде коріння. На ділянках із надмірним зволоженням дерево краще висаджувати на штучно створеному пагорбі та заздалегідь подбати про відведення води.
Як поливати абрикоси
Молоді дерева протягом перших двох років потребують регулярного поливу, особливо в періоди посухи. Воду краще вносити рідше, але так, щоб вона глибоко просочувала ґрунт у зоні коренів. Частий поверхневий полив стимулює ріст коренів біля самої поверхні, де вони швидко пересихають.
Дорослі абрикоси краще переносять короткочасну нестачу вологи, проте потребують поливу під час росту пагонів, формування зав’язі та наливання плодів. Після збору врожаю полив слід скоротити. Надлишок вологи наприкінці літа може спричинити ріст молодих пагонів, які не встигнуть визріти до морозів і загинуть.
При поливі абрикосів досвідчені садівники радять орієнтуватися на стан ґрунту. Якщо на глибині 10-15 сантиметрів ґрунт ще залишається вологим, полив відкладають. Якщо осінь сонячна та посушлива, проводять вологозарядний полив, після чого землю мульчують.
Чим підживлювати абрикоси
У перші роки після посадки дереву часто вистачає поживних речовин, що містяться в ґрунті. Надалі підживлення підбирають, враховуючи вік абрикоса, силу його росту та врожайність. Надлишок добрив, особливо азотних, стимулює ріст зелених пагонів, але може негативно вплинути на плодоношення та зимостійкість.
Навесні абрикосу необхідний азот для стимуляції росту листя та пагонів. Після цвітіння можна застосувати комплексне добриво для плодових культур. У другій половині літа азотні підживлення припиняють. За потреби вносять калійні та фосфорні добрива, які сприяють визріванню деревини.
Раз на кілька років у пристовбурне коло додають перепрілий компост або перегній. Добрива розподіляють ближче до проекції крони, де розташована значна частина активних коренів.
Обрізка та формування крони абрикосів
Обрізка необхідна для формування міцної крони. У молодого дерева залишають кілька скелетних гілок, рівномірно розташованих навколо стовбура. Пагони, що ростуть усередину крони, перехрещуються, труться або утворюють надто гострий кут, видаляють.
У дорослого дерева вирізають сухі, поламані та хворі гілки, кореневу поросль та сильні вертикальні пагони. Крону проріджують поступово. Якщо за один сезон видалити занадто багато деревини, абрикос утворить велику кількість нових пагонів і довше відновлюватиметься.
Основну обрізку проводять у суху погоду. Молоді дерева зазвичай формують навесні після початку вегетації, а дорослі можна обрізати влітку після збору врожаю. Обрізка в холодну та вологу погоду підвищує ризик зараження через свіжі рани. Крім того, інструменти для обрізки мають бути гострими та чистими.
Хвороби і шкідники абрикосів
Найпоширенішими хворобами абрикоса є моніліоз, клястероспоріоз, плодова гниль, бактеріальний рак та ураження кори. Про наявність проблеми можуть свідчити раптове всихання квіток і пагонів, плями або отвори на листі, камедетеча, тріщини на корі та загнивання плодів.
Основа захисту дерева від більшості захворювань та шкідників – це ретельно організована профілактика. Для цього крону підтримують добре провітрюваною, прибирають опале листя та муміфіковані плоди, а хворі пагони вирізають до здорової деревини. Дерево регулярно оглядають, особливо після цвітіння, граду та тривалих дощів.
Серед шкідників абрикосу загрожують попелиця, плодожерки, листовійки, щитівки та кліщі. Препарати для обробки дерева садівники радять обирати лише після точного визначення шкідника або хвороби. Застосовувати їх потрібно відповідно до інструкції, дотримуючись термінів очікування до збору плодів. Профілактичне обприскування випадковою сумішшю засобів може пошкодити дерево та корисних комах.
Як підготувати абрикоси до зими
Наприкінці літа припиняють азотні підживлення і не стимулюють новий ріст надмірним поливом. Після листопаду з-під дерева прибирають опале листя, сухі гілки та пошкоджені плоди. За посушливої осені проводять вологозарядний полив, а пристовбурне коло мульчують компостом, корою або іншою органікою.
Молоді дерева особливо вразливі до морозів, сонячних опіків та гризунів. Їхні штамби можна захистити світлим садовим покриттям або повітропроникним матеріалом, а нижню частину стовбура – спеціальною сіткою. Щільно обмотувати дерево поліетиленом не варто, оскільки під ним накопичується волога, що призводить до випрівання кори.
Взимку з гілок обережно струшують важкий мокрий сніг і стежать, щоб біля стовбура не утворювалася щільна крижана кірка. Системний догляд протягом року допомагає абрикосу краще пережити морози, зберегти здорову крону та сформувати врожай наступного сезону.
Нагадаємо
Раніше ми писали про те, що потрібно знати кожному власнику садової ділянки.
Порада від Українські факти: Для успішного вирощування абрикоса забезпечте йому сонячне місце, захищене від вітру, пухкий ґрунт, помірний полив та своєчасну обрізку, уникаючи застою води та надмірного удобрення.
Дізнатися більше на: unn.ua