Юрист Роман Тулін пояснив, що аналітичні висновки Бюро економічної безпеки використовуються як “робоча версія” для початку слідчих дій.
Аналітичні довідки Бюро економічної безпеки можуть слугувати відправною точкою для кримінальних проваджень проти бізнесу. Однак, самі по собі вони не є належними доказами у кримінальному процесі. Таку думку висловив адвокат, керуючий партнер АТ “Кролевецький та партнери” Роман Тулін, повідомляє УНН.
За словами юриста, на практиці аналітичний продукт часто використовується для ініціювання кримінального провадження. Це робиться для того, щоб продемонструвати суду чи прокурору наявність так званої “робочої версії”.
На практиці, з того, що ми бачимо, аналітичний продукт — це базова версія… Його використовують для старту: десь показати судді, прокурору, що є якась робоча версія, отримати перші ухвали, почати інтенсивно працювати на території підприємства, збирати докази. Далі цей документ фігурує для наповнення клопотань тощо, але з точки зору кримінального процесу він не відповідає критеріям достатності та допустимості доказів і не є доказом як таким.
— пояснив Роман Тулін.
Відповідаючи на запитання про можливість оскарження такого аналітичного продукту, Роман Тулін зазначив, що оскільки цей документ не створює юридичних наслідків, то й предмету для оскарження немає.
Позиція судів полягає в тому, що цей аналітичний продукт не створює жодних наслідків для позивача, тобто нічого оскаржувати. Цей документ не створює наслідків, предмету спору відсутній.
— сказав адвокат.
Водночас, саме на основі таких висновків можуть розпочинатися подальші процесуальні дії, які безпосередньо впливають на діяльність бізнесу.
Юрист радить підприємцям не обмежуватися лише спростуванням висновків БЕБ, а й активно формувати власну доказову базу. Зокрема, він рекомендує залучити незалежного радника для об’єктивної оцінки ситуації та проведення власних експертиз.
Аналітичні висновки “під копірку”
Наявною ілюстрацією кримінального переслідування на основі аналітичних довідок є ситуація з низкою українських авіакомпаній. БЕБ проводить розслідування стосовно щонайменше п’яти авіаперевізників: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”. Причина — ймовірна несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби (ДПС) опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з транспортом від нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, є надто схожими між собою і ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Однак, на думку юристів, опитаних УНН, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше сумнівним, наголошують експерти.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки.
— зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень в інших перевірках не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні сім років. Водночас, список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії через лізинг, може розширитися будь-якої миті, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. Вони наголошують на некоректному трактуванні слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, порушенні кримінальних проваджень та спробах донарахування податків за сім років. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
Порада від Українські факти: Аналітичні висновки БЕБ можуть бути початком розслідування, але не є доказом, а тому бізнесу варто формувати власну доказову базу та звертатися до незалежних експертів.
Джерело новини: unn.ua