Право на безоплатне отримання землі в Україні зберігається, проте під час воєнного стану діють певні обмеження на нові передачі. Існують винятки, які стосуються власників нерухомості на ділянках, а також випадків знищення майна внаслідок російської агресії.
Кожен громадянин України формально має право отримати земельну ділянку державної або комунальної власності безоплатно. Земельний кодекс деталізує, хто і на яких умовах може претендувати на землю. Однак, поточний воєнний стан запровадив обмеження щодо більшості нових безоплатних передач землі у приватну власність. Тому перед поданням заяви важливо з’ясувати наявність вільних ділянок та законність їх приватизації саме зараз.
Видання УНН розбиралося в цих питаннях.
Хто може отримати землю від держави у 2026 році
Загальне право на безоплатну приватизацію землі мають виключно громадяни України. Іноземці, особи без громадянства та юридичні особи не можуть скористатися цим правом на тих самих умовах.
Йдеться про земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності. Після земельної реформи значна частина таких земель належить територіальним громадам. Тому звертатися необхідно до відповідного органу: місцевої ради, територіального органу Держгеокадастру або місцевої державної адміністрації, залежно від законодавчих вимог.
Безоплатне отримання землі можливе лише один раз для кожного виду цільового призначення. Наприклад, якщо ви вже скористалися правом на землю для особистого селянського господарства, повторно отримати ділянку для цієї ж мети не вийде. Інше цільове призначення є окремим правом, якщо воно раніше не було використане.
Окремо варто згадати про оформлення землі, якою людина вже фактично користується, зокрема під житловим будинком, господарськими будівлями чи спорудами, що належать їй на праві власності.
Які земельні ділянки можна отримати безкоштовно
Земельний кодекс України встановлює граничні розміри земельних ділянок, які можуть бути безоплатно передані громадянам у власність:
- Для ведення особистого селянського господарства — до 2 гектарів.
- Для садівництва — до 0,12 гектара.
- Для індивідуального дачного будівництва — до 0,10 гектара.
- Для будівництва індивідуального гаража — до 0,01 гектара.
Щодо будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розмір ділянки залежить від населеного пункту: до 0,25 гектара у селах, до 0,15 гектара у селищах та до 0,10 гектара у містах.
Для ведення фермерського господарства площа ділянки визначається розміром земельної частки (паю), встановленого для членів сільськогосподарських підприємств відповідної місцевості. За відсутності таких підприємств, розрахунок базується на середньому розмірі паю по району.
Важливо пам’ятати, що не кожна земельна ділянка підлягає приватизації.
Не підлягають передачі у приватну власність землі загального користування населених пунктів, землі під об’єктами транспортної інфраструктури, землі оборони, окремі землі природно-заповідного, історико-культурного, лісогосподарського та водного фондів. Також сюди належать ділянки, які використовуються органами влади або перебувають у постійному користуванні державних чи комунальних освітніх закладів.
Як подати заявку на отримання земельної ділянки в Україні
Заява подається до органу, уповноваженого передавати земельну ділянку у власність. У заяві слід зазначити цільове призначення ділянки та її приблизний розмір. До заяви додаються графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування. Якщо йдеться про вилучення землі, яка перебуває у користуванні іншої особи, потрібна згода землекористувача.
Для оформлення землі під фермерське господарство необхідно надати документи, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві або аграрну освіту. Органи влади не мають права вимагати інші документи, не передбачені Земельним кодексом.
Орган влади повинен розглянути заяву протягом місяця і надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення ділянки або обґрунтовану відмову. Законною підставою для відмови на цьому етапі є невідповідність розташування ділянки вимогам законів, містобудівної документації, схемам землеустрою та затвердженим проєктам землеустрою.
Після отримання дозволу громадянин замовляє проєкт землеустрою у сертифікованого виконавця. Наступним кроком є затвердження проєкту, реєстрація ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера, а потім — реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Чи можна отримати землю під час воєнного стану
Станом на липень 2026 року в Україні діє воєнний стан, що накладає певні обмеження. Відповідно до Земельного кодексу, на цей період забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення землевпорядної документації для такої передачі, а також саме розроблення такої документації.
Це означає, що нові заяви на отримання землі для особистого селянського господарства, садівництва, дачного будівництва чи гаража, за загальним правилом, не можуть бути задоволені, якщо випадок не підпадає під винятки.
Однак, заборона не стосується безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на них будівель або споруд. Також виняток робиться для власників нерухомості, яка була знищена внаслідок збройної агресії РФ проти України, за умови, що право власності на таке майно припинено в Державному реєстрі речових прав через його знищення. Ще одним винятком є передача громадянам України земельних ділянок, які були надані їм у користування до набрання чинності Земельним кодексом України.
Етапи оформлення земельної ділянки у власність
Перший етап передбачає перевірку правового статусу ділянки: її форми власності, цільового призначення, наявності кадастрового номера, обмежень у використанні, прав інших осіб та можливості її передачі у приватну власність.
На другому етапі визначається орган, до якого слід звертатися із заявою. Якщо земля комунальна, це, як правило, місцева рада. Для державних земель сільськогосподарського призначення — органи земельних ресурсів. Стосовно інших державних земель, повноваження можуть мати районні чи обласні державні адміністрації, а в Києві — міська державна адміністрація.
Третій етап — підготовка заяви та необхідних додатків: графічних матеріалів, за потреби — згоди землекористувача, документів про аграрний досвід чи освіту (для фермерського господарства), а також документів на нерухомість, якщо оформлюється земля під будівлею.
Четвертий етап — отримання дозволу або обґрунтованої відмови. У разі надання дозволу, замовляється проєкт землеустрою. Якщо ділянка вже перебуває у користуванні громадянина і необхідно встановити або відновити її межі, може знадобитися технічна документація із землеустрою.
П’ятий етап — реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Ділянка вважається сформованою після присвоєння їй кадастрового номера. Без цього документа оформлення права власності буде неможливим.
Шостий етап — затвердження землевпорядної документації та ухвалення рішення про передачу ділянки у власність. Після цього необхідно зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав. Саме з моменту державної реєстрації виникає право власності на земельну ділянку.
Чому та кому можуть відмовити в наданні земельної ділянки
Найчастішою причиною відмови є невідповідність місця розташування ділянки вимогам законодавства або містобудівної документації. Наприклад, якщо заявник просить землю для забудови на території, де планується дорога, парк, об’єкт інфраструктури, природоохоронна зона або інше використання, несумісне з приватизацією.
Друга причина — ділянка належить до категорії земель, які не можуть бути передані у приватну власність. Це стосується земель оборони, частини земель водного чи лісового фонду, земель загального користування, територій під об’єктами транспорту або ділянок, закріплених за державними чи комунальними установами.
Третя причина — громадянин вже скористався правом на безоплатну приватизацію за відповідним цільовим призначенням. Закон дозволяє отримати землю безоплатно лише один раз для кожного виду використання, а не необмежену кількість разів.
Четверта причина — земля перебуває у власності або користуванні іншої особи, а її право не припинене у встановленому порядку. Така ділянка не може бути передана іншому громадянину без усунення попереднього права.
П’ята причина — обмеження, пов’язані з воєнним станом. Якщо випадок не підпадає під встановлені винятки, орган влади не має права надавати дозвіл на розроблення документації та безоплатно передавати землю у приватну власність.
У разі отримання відмови або якщо заява не була розглянута, громадянин має право звернутися до суду. Однак, варто розуміти, що судовий процес не скасовує загальної заборони, яка діє під час воєнного стану.
Нагадаємо
Раніше УНН повідомляв, коли під час продажу нерухомості, авто чи землі податок може бути нульовим, а коли доведеться сплатити до 23%.
Порада від Українські факти: Під час воєнного стану процедура безоплатного отримання землі в Україні значно ускладнена через законодавчі обмеження, але існують винятки, зокрема для власників нерухомості на ділянці або тих, чиє майно було знищено внаслідок агресії.
Джерело новини: unn.ua