Бюро економічної безпеки (БЕБ) трактує лізинг літаків як роялті, ігноруючи при цьому міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Така практика створює значні ризики для інвесторів та негативно впливає на репутацію України.
На відміну від росії, яка роками демонструє зневагу до міжнародного права, Україна будує свою зовнішню політику, європейську інтеграцію та співпрацю з міжнародними партнерами на засадах неухильного дотримання міжнародних норм та європейських цінностей. Саме тому будь-які спроби окремих українських державних органів самостійно переосмислювати або підміняти зміст міжнародних договорів становлять не лише юридичну проблему, а й завдають удару по іміджу держави, як зазначає УНН.
Дотримання міжнародного права – одна з головних переваг України
Від початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово наголошувала, що її боротьба з росією полягає не лише у збереженні територій, а й у захисті міжнародного правопорядку. Саме на положеннях Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципах верховенства права Україна будує свої позови проти росії у міжнародних судах, відстоює запровадження санкцій, конфіскацію російських активів та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.
Завдяки цьому Київ користується безпрецедентною підтримкою іноземних партнерів, які сприймають Україну як державу, що діє в межах міжнародного права навіть в умовах війни.
Тому вкрай важливо, щоб українські органи влади дотримувалися тих самих принципів і всередині країни.
Небезпечний сигнал для інвесторів
Проте останнім часом дедалі більше занепокоєння викликає практика окремих державних органів, які намагаються самостійно тлумачити положення міжнародних конвенцій всупереч усталеним правовим нормам.
Яскравим прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки щодо застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування при лізингу повітряних суден. БЕБ почало кваліфікувати платежі авіакомпаній за операційний лізинг літаків та вертольотів у нерезидентів України як роялті. Це суперечить конвенціям про уникнення подвійного оподаткування між Україною та низкою іноземних держав, Модельній конвенції ОЕСР, багаторічній міжнародній практиці та підходам українських судів.
Правоохоронний орган, спільно з Державною податковою службою під керівництвом Тетяни Кірієнко, з 2024 року почав застосовувати власне трактування лізингу без будь-яких змін до законодавства чи самих конвенцій.
ДПС запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті. На їхню думку, замість плати за оренду транспорту, авіакомпанії повинні сплачувати податок за користування інтелектуальною власністю. Така позиція податківців призвела до відкриття низки кримінальних справ БЕБ проти представників авіабізнесу. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники, які використовують лізингові повітряні судна, мали сплатити 15% роялті до українського бюджету, а не податок з оренди в країні резиденції лізингодавця, застосовуючи при цьому міжнародні конвенції для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ вже постраждали щонайменше 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
В Українській авіатранспортній асоціації наголошують, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій підриває конкурентоспроможність українських авіаперевізників на світовому ринку. Вони ризикують втратити міжнародні контракти, які є життєво необхідними в умовах закритого неба над Україною.
Конвенції не можна переписувати відомчими рішеннями
Міжнародні договори укладаються між державами і мають однакове розуміння для всіх їхніх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зазначити, що за десятиліття суть конвенцій не змінювалася, так само як і не вносилися зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання — це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, — пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Юристи пояснюють, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж українське законодавство.
“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України, якщо існує відповідний закон, що регулює певні відносини, та ратифіковані Україною міжнародні акти”, – пояснив в коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо ж одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи у спосіб, що суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила можуть змінитися не через рішення парламенту чи в результаті міжнародних переговорів, а через позицію окремого державного органу.
Особливо чутливими до таких змін є міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, судову систему чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава починає відходити від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, що відлякує іноземний бізнес.
Особливо небезпечним є те, що ця проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-який державний, а особливо правоохоронний орган, може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, аналогічна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Важливо не втратити свою головну перевагу
Сьогодні Україна має значний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії.
Саме тому всередині країни державні органи також повинні діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У боротьбі з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила не лише в армії, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку особливо важливо зберегти.
Порада від Українські факти: Довільне трактування міжнародних конвенцій українськими органами влади, зокрема БЕБ щодо лізингу літаків, підриває довіру інвесторів та шкодить іміджу держави, яка прагне інтегруватися до світового правового поля.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua