Мінфін наголошує, що лізингові платежі за використання літаків та гелікоптерів мають оподатковуватись згідно з Податковим кодексом, який не передбачає сплату роялті. Водночас Бюро економічної безпеки веде розслідування проти п’яти авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткових 15% податку.
Міністерство фінансів України підтвердило, що оподаткування лізингу повітряних суден має відповідати нормам Податкового кодексу та міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, які мають пріоритет над національним законодавством. Українське податкове законодавство не містить положень, згідно з якими лізингові платежі за літаки та гелікоптери вважалися б роялті. Однак, Бюро економічної безпеки застосувало інше трактування цих норм і розслідує кримінальні справи проти щонайменше п’яти українських авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткових 15% податку з доходів нерезидентів, повідомляє УНН.
Незважаючи на те, що українське податкове законодавство, яке десятиліттями залишається незмінним щодо лізингу, та міжнародні угоди чітко визначають порядок сплати податків за лізинг повітряних суден, Бюро економічної безпеки вирішило змінити цей підхід на власний розсуд. БЕБ проводить розслідування щодо щонайменше п’яти авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причиною є нібито несплата ними до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та гелікоптери трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Позиція Мінфіну
“Щодо оподаткування операцій з лізингу повітряних суден, повідомляємо, що оподаткування таких операцій здійснюється відповідно до порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом України”, – йдеться у відповіді Мінфіну на запит УНН.
Варто зазначити, що Податковий кодекс України не містить норм, які б передбачали необхідність сплати роялті за операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України.
“Резидент (…), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (…), утримують податок з таких доходів, (…) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України”, – зазначено в Податковому кодексі України.
Україна має укладені та ратифіковані угоди про уникнення подвійного оподаткування з десятками іноземних держав. Саме ці міжнародні договори застосовуються першочергово і визначають, чи підлягають такі доходи оподаткуванню в Україні та за якою ставкою. Вони або повністю звільняють дохід від повторного оподаткування, або суттєво зменшують податок. У Мінфіні наголошують, що саме такі конвенції мають пріоритет у застосуванні.
“Водночас відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору”, – зазначили у відомстві у відповіді на запит УНН.
Розслідування БЕБ проти авіакомпаній
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, в якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою і написані “під копірку”, стали підставою для згаданих кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
“За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – повідомила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак, відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні сім років. Водночас список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії через лізинг, може розширитись будь-якої миті, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під загрозою може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. На їхню думку, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно зруйнувати компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Отже, очевидно, що якщо підхід БЕБ стане загальним правилом, авіакомпаніям можуть донарахувати податки за попередні роки за договорами, які раніше не викликали претензій у податкових органів. Для галузі, яка після закриття українського неба фактично виживає завдяки релокації та роботі за кордоном, це створює ризик нових кримінальних проваджень, фінансових претензій та виходу з українського ринку.
Порада від Українські факти: Податкова служба повинна дотримуватися міжнародних договорів та національного законодавства, застосовуючи чіткі правила оподаткування лізингових операцій, а не створювати прецеденти, які можуть підірвати цілі галузі економіки.
За даними порталу: unn.ua