Вчителів закликають розпочинати навчальний день зі слів підтримки, особливо після нічних повітряних тривог. Стрес може суттєво впливати на здатність дітей до концентрації, пам’ять та загальне засвоєння навчального матеріалу.
Міністерство освіти і науки нагадало про рекомендації, розроблені спільно з дитячою психологинею Світланою Ройз. Цей практичний порадник, відомий як “Травмачутливість у школі”, покликаний допомогти педагогам підтримувати учнів, які пережили травматичний досвід, пов’язаний із війною.
Детальні рекомендації
Порадник надає вказівки щодо того, як виявляти ознаки стресу у дітей, реагувати на їхні емоційні прояви та створювати навчальне середовище, яке є психологічно безпечним та доступним для учнів.
У випадку, коли дитина починає плакати під час уроку, вчителів закликають не акцентувати на цьому увагу всього класу. Натомість, можна запропонувати коротку фізичну активність або вправу на стабілізацію для всіх учнів, а пізніше індивідуально та делікатно з’ясувати причину стану дитини.
Педагогам також нагадують, що тривалий стрес може негативно впливати на пам’ять, увагу та здатність обробляти великі обсяги інформації.
Тому рекомендовано подавати навчальний матеріал у вигляді невеликих порцій, чергувати види діяльності, робити перерви та починати уроки зі знайомих або легших завдань.
Особлива увага приділяється навчанню після складних ночей, що супроводжувалися повітряними тривогами та ворожими атаками.
Після таких подій ранок у школі краще розпочинати зі слів підтримки, а не з контрольних робіт чи тестів. У дітей, які пережили стрес, можуть спостерігатися як загальмованість і втома, так і підвищена активність, дратівливість чи агресія.
У рекомендаціях наголошується, що незвичайна поведінка дитини не завжди є ознакою небажання вчитися чи порушення дисципліни. Наприклад, постійний рух, розгойдування на стільці або маніпуляції з предметами в руках можуть допомагати дитині зосередитись.
Практики, яких варто уникати
Особливу увагу педагогів звертають на потенційні тригери, які можуть нагадувати дітям про пережиті обстріли чи інші травматичні події.
Зокрема, без нагальної потреби не рекомендується проводити вправи, що вимагають заплющування очей. Для дитини з травматичним досвідом це може асоціюватися з втратою контролю.
Також слід уникати несподіваних фізичних дотиків. Перед обіймами чи взяттям дитини за руку, варто отримати її згоду.
Під час шкільних заходів не радять використовувати петарди, хлопавки, повітряні кульки, які можуть раптово луснути, та інші ефекти з різкими звуками. Якщо уникнути таких звуків неможливо, дітей слід заздалегідь попередити.
Обережності потребують відеоматеріали та навчальні ресурси про війну. Педагогам радять перевіряти їх на наявність кадрів із загиблими, кров’ю, звуками вибухів чи сирен.
Робота з агресією та булінгом
У пораднику окремо розглядається агресивна поведінка дітей. Педагогам пропонують не обмежуватися заборонами чи покараннями, а намагатися зрозуміти причини такої поведінки та допомогти дитині відновити відчуття безпеки та зв’язку з оточенням. Для цього рекомендують спільні проєкти, волонтерство, театр, музику та інші групові активності.
Порадник також підкреслює, що оцінювання може ставати додатковим джерелом стресу. За результатами опитування “Одним словом”, в якому взяли участь понад 50 тисяч дітей, оцінки були названі серед факторів стресу поряд із повітряними тривогами та вибухами.
Контекст
Практичний порадник “Травмачутливість у школі” був уперше представлений Міністерством освіти і науки та Світланою Ройз у листопаді 2024 року в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”.
У серпні 2025 року були доповнені рекомендації щодо створення травмачутливого освітнього середовища.
Зокрема, школам було запропоновано облаштовувати “куточки тиші”, зменшувати візуальний та звуковий шум, використовувати більш м’які сигнали шкільних дзвінків та забезпечувати учням доступ до води й достатній час для харчування.
У липні 2026 року Кабінет міністрів України затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти до 2030 року. Цей документ передбачає створення психологічно безпечного освітнього середовища, раннє виявлення емоційних проблем у дітей та багаторівневу систему психологічної допомоги в навчальних закладах.
Нагадаємо
Раніше дитячий психолог пояснював, як подолати труднощі адаптації першокласників до школи.
Порада від Українські факти: Важливо створювати в освітньому середовищі атмосферу підтримки та розуміння, особливо в умовах війни, щоб мінімізувати негативний вплив стресу на навчання та психологічний стан дітей.
Джерело: unn.ua