Попри реформу та зміну керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ), бізнес продовжує висловлювати невдоволення діями цього органу. Показовою є ситуація з авіакомпаніями, проти яких порушили кримінальні провадження через специфічне трактування лізингових платежів як роялті.
Реформа Бюро економічної безпеки триває, проте скарги від бізнесу на дії цього органу свідчать про відсутність суттєвих змін у його роботі. Це створює додаткові ризики для українського бізнесу та інвестиційного клімату країни. Виникає питання, чи призведе реформа до реальних змін у підходах роботи БЕБ, чи обмежиться лише зміною керівництва та формальним перезапуском, пише УНН.
Деталі
Нещодавно Україну відвідала місія Міжнародного валютного фонду, яка, зокрема, контролює виконання структурних маркерів та загальний прогрес реформ. Однак, цього разу місія покинула країну без жодних публічних заяв.
Кількість скарг бізнесу на роботу Бюро економічної безпеки, незважаючи на його реформу, свідчить про те, що суттєвих змін у його діяльності поки не відбулося.
Згідно з даними Ради бізнес-омбудсмена, майже третина скарг бізнесу на дії правоохоронних органів стосується саме діяльності БЕБ. Ця тенденція зберігається вже другий рік поспіль. Серед проблем, з якими звертаються підприємці, — арешти майна та питання щодо законності слідчих дій.
Економіст Віктор Гальчинський у коментарі УНН зазначив, що реформу БЕБ не можна назвати нездійсненою: було проведено конкурсний відбір керівництва та розпочато зміни в роботі органу. Однак, говорити про конкретні результати наразі зарано.
Щодо скарг бізнесу на БЕБ, то я б тут послався саме на формулювання зі звіту МВФ — про “пробуксовку” реформ… Щодо інвестиційного клімату, то це, скажімо так, один із ризиків. На сьогодні головним фактором, який стримує інвестиції, є бойові дії та життя в умовах воєнного стану. Є високі ризики руйнування бізнесу, роботи в умовах війни. Але як один із факторів — однозначно. Якщо бізнес стикається з неправомірними або упередженими діями правоохоронних органів, це впливає на його готовність працювати та інвестувати в Україні.
– зазначив експерт.
Проблеми тиску на бізнес мають значення не лише для окремих компаній. Народний депутат Ярослав Железняк раніше заявляв, що безпідставні слідчі дії з боку правоохоронних органів є одним із головних бар’єрів для міжнародних інвестицій в Україну. За його словами, зараз іноземних інвесторів особливо цікавить українська оборонна промисловість.
Показовим прикладом того, як робота БЕБ створює додаткові ризики для бізнесу, стала ситуація з авіакомпаніями. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причиною стало начебто несплачене до українського бюджету додаткове 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Однак, на думку опитаних УНН юристів, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки через трактування слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, кримінальні провадження та спроби донарахування податків за сім років. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
Для авіабізнесу це означає не лише юридичні суперечки. Кримінальні провадження створюють додаткову невизначеність для компаній, їхніх партнерів, лізингодавців та потенційних інвесторів. А для галузі, яка значною мірою залежить від міжнародного фінансування та лізингових механізмів, передбачуваність державної політики є критично важливою.
Саме тому, на думку економіста Віктора Гальчинського, проблема не зводиться лише до того, хто очолює БЕБ.
Що могло б змінити ситуацію? Думаю, це могло б запрацювати, якщо повністю будуть змінені кадри на мотивованих людей, які поважають новий законодавчий фреймворк роботи БЕБ. Але ми бачимо, що цей процес важкий. Система часто не вміє багато чого робити, крім однієї дуже важливої справи — захищати саму себе. Якщо новому керівнику БЕБ вдасться сформувати критичну масу команди з неупереджених людей, для яких верховенство права буде не просто словами, а принципом роботи, тоді можна буде говорити про реальні зміни. Завдання реформи полягає в тому, щоб Бюро дійсно захищало економічні інтереси держави та інтереси чесного і прозорого бізнесу, а не заважало роботі бізнесу, який працює в межах закону.
– наголосив він.
У підсумку, реформа БЕБ має оцінюватися не за фактом проведення конкурсу чи зміни керівництва, а за тим, чи змінилася сама практика роботи органу. Поки ж бізнес продовжує скаржитися на дії Бюро, а окремі галузі, зокрема авіаційна, стикаються з кримінальними провадженнями у спірних податкових питаннях.
Порада від Українські факти: Реформа Бюро економічної безпеки потребує не лише зміни керівництва, але й трансформації підходів до роботи з бізнесом, аби відновити довіру та залучити інвестиції.
За даними порталу: unn.ua