У 2026/2027 навчальному році в Україні планують функціонувати 11 941 школа, з них 8 424 забезпечуватимуть освітній процес в очному форматі. Хоча загального дефіциту учнівських місць у Києві не зафіксовано, деякі окремі навчальні заклади можуть бути переповнені.
Напередодні 2026/2027 навчального року українська шкільна система стикається зі зменшенням кількості закладів порівняно з попередніми роками. Це зумовлено кількома факторами: природним спадом народжуваності, міграцією частини населення за кордон внаслідок повномасштабної війни, внутрішнім переміщенням родин та оптимізацією мережі шкіл на рівні громад.
Водночас, загальна кількість шкіл не завжди відповідає головному батьківському занепокоєнню – чи вистачить місця для кожної дитини. Ситуація варіюється по всій країні. У невеликих громадах нерідко спостерігається нестача учнів, що ускладнює утримання школи. Натомість, у Києві та інших великих містах окремі навчальні заклади та цілі райони можуть бути перевантажені.
Під час воєнного стану додалося ще одне критично важливе питання – безпека. Наявність достатньої кількості класів та парт ще не гарантує можливості повноцінного очного навчання. Визначальним є наявність укриття та його місткість. Видання УНН дослідило ситуацію зі шкілами напередодні нового навчального року.
Кількість шкіл, що працюватимуть в Україні наступного навчального року
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, у 2026/2027 навчальному році 8 424 школи планують працювати в очному режимі. Ще 2 211 закладів використовуватимуть змішаний формат навчання, а 1 306 забезпечуватимуть дистанційне навчання. Загалом, йдеться про 11 941 заклад загальної середньої освіти. Очікується, що до перших класів цього року буде зараховано близько 243,3 тисячі дітей.
Для порівняння, на початку 2025/2026 навчального року в Україні функціонувало близько 11,8 тисячі шкіл. За останні п’ять років їхня кількість скоротилася приблизно на 15,5%.
Це скорочення є результатом комплексної дії кількох факторів: тривалого зниження народжуваності, міграційних процесів, повномасштабної війни, виїзду дітей за кордон, переміщення сімей з прифронтових областей та реорганізації чи закриття малокомплектних шкіл.
Таким чином, ситуація в різних регіонах України виглядає діаметрально протилежно. Деякі сільські школи мають лише кілька десятків учнів, тоді як у великих містах окремі заклади приймають сотні учнів. Київ демонструє помітну тенденцію: за даними моніторингу мережі закладів загальної середньої освіти, на одну столичну школу припадає в середньому 528–535 учнів, тоді як загальноукраїнський показник становить близько 303 учнів.
Отже, говорити про загальний дефіцит місць у школах по всій країні некоректно. Проблема має локальний характер: одні громади стикаються з недостатньою кількістю учнів для збереження наявної мережі закладів, тоді як інші бачать перевантаженість популярних шкіл.
Кількість шкіл, що працюватимуть у Києві наступного навчального року
Згідно з відповіддю Департаменту освіти і науки КМДА на інформаційний запит УНН, у 2026/2027 навчальному році мережа комунальних закладів загальної середньої освіти столиці складатиме 412 шкіл. Водночас, Департамент не надав інформації про загальну проєктну місткість цих закладів або кількість вільних місць, що унеможливлює точне визначення додаткової кількості дітей, яку можуть прийняти комунальні школи Києва, виходячи лише з цієї відповіді.
Для порівняння, у 2025/2026 навчальному році в столиці функціонувало понад 600 шкіл усіх форм власності, включаючи 415 комунальних, 187 приватних та вісім державних. Загалом у київських школах навчалося майже 326 тисяч дітей.
Важливо розрізняти ці цифри: одна справа – загальна кількість шкіл у столиці, інша – лише комунальні. Приватний сектор освіти в Києві є значним, проте основне навантаження припадає на комунальну систему освіти.
Чи існує нестача місць у школах Києва
У відповіді на інформаційний запит УНН Департамент освіти і науки КМДА не надав офіційних даних, які б підтверджували загальну нестачу місць у школах Києва. Тому наразі не можна говорити про підтверджений загальноміський дефіцит.
Ситуація може суттєво відрізнятися навіть між сусідніми мікрорайонами. Найбільше навантаження зазвичай виникає у районах активної житлової забудови, де школи та інша соціальна інфраструктура не встигають за темпами появи нових будинків.
Існує й інший фактор: батьки часто прагнуть віддати дитину не до найближчої школи, а до конкретного ліцею чи закладу з хорошою репутацією. Це може призвести до переповненості однієї школи, тоді як у сусідній залишаються вільні місця.
Тому, враховуючи безпекову ситуацію в столиці, для родини важливо не лише знайти “фізичне” місце в школі, але й обрати навчальний заклад поблизу дому, спланувати безпечний маршрут до нього, подати документи на відповідну освітню програму та мати можливість навчатися очно.
Окремим аспектом є питання укриттів.
За інформацією КМДА, 94% закладів освіти Києва обладнані найпростішими укриттями. Якщо школа не має власного укриття, вона може використовувати захисні споруди сусідніх об’єктів, за умови їхньої близькості та достатньої місткості. Це може впливати на фактичну місткість школи під час війни порівняно зі звичайною. Навіть за наявності вільних місць у класах, якщо укриття не розраховане на одночасне перебування всіх дітей, це може вимагати коригування формату навчання або розкладу.
Як працюватимуть київські школи з 1 вересня
Новий навчальний рік у Києві заплановано розпочати 1 вересня 2026 року. Формат роботи конкретної школи значною мірою залежатиме від безпекової ситуації. Департамент освіти і науки КМДА повідомив УНН, що більшість столичних шкіл планують працювати переважно очно та в одну зміну.
“За прогнозом міської влади, 95,3% київських закладів загальної середньої освіти працюватимуть очно. Ще 4% використовуватимуть змішану форму, а близько 0,7% – дистанційну”, – йдеться у відповіді профільного відомства.
Водночас, там визнають: у разі зміни безпекової ситуації школи матимуть змогу коригувати організацію навчального процесу. Зокрема, керівники навчальних закладів можуть використовувати різні моделі роботи під час воєнного стану. Крім того, школи мають певну автономію: педагогічна рада визначає структуру навчального року, режим роботи, форму навчання, тривалість навчального тижня та дня, а також графік уроків і перерв.
Чи закривають школи в Україні
Якщо великі міста можуть стикатися з проблемою перевантажених шкіл, то деякі громади переживають протилежну ситуацію – кількість учнів у класах неухильно зменшується. Це особливо помітно в сільській місцевості. Через демографічне скорочення та міграцію в окремих закладах навчаються лише кілька десятків учнів.
З 1 вересня 2026 року також змінюються правила державного фінансування малокомплектних шкіл. Освітня субвенція не надаватиметься закладам, де кількість учнів нижча за встановлений поріг. Для шкіл з 1–12 класами цей поріг становить менш як 60 дітей, для закладів з 1–11 класами – менш як 55, а для шкіл з 1–9 або 5–11(12) класами – менш як 45 учнів.
Однак, це не означає автоматичного закриття таких шкіл з 1 вересня. Рішення про реорганізацію або ліквідацію комунального закладу ухвалює його засновник, як правило, місцева громада. Якщо громада вважає школу необхідною, вона може продовжити її фінансування з власного бюджету. Проте для невеликих громад це може бути значним фінансовим тягарем, тому процес оптимізації освітньої мережі, ймовірно, триватиме.
Навіть у разі реорганізації або закриття школи, учні не залишаться без навчального закладу. Громада зобов’язана визначити альтернативні школи для учнів та, за необхідності, організувати їх підвезення.
Що зміниться в Україні зі школами найближчими роками
Українські школи очікує ще одна суттєва зміна – реформа старшої школи. З 2027 року планується перехід до профільної середньої освіти. Після дев’ятого класу учні зможуть обирати подальший шлях: академічний ліцей або професійну освіту.
Це призведе до змін і в самій мережі закладів. Не кожна школа, яка сьогодні охоплює класи з першого по одинадцятий, продовжуватиме функціонувати як заклад повної загальної середньої освіти. Частина закладів працюватиме як початкові школи або гімназії до дев’ятого класу. Навчання у 10–12 класах поступово концентруватиметься в академічних ліцеях.
Чи можуть приватні школи компенсувати нестачу місць у державних закладах освіти
Київ має досить розвинений приватний сектор освіти – налічується близько двох сотень таких шкіл. Вони дійсно можуть частково зменшувати навантаження на комунальні заклади, особливо у районах нової житлової забудови, де разом із новими будинками відкриваються й приватні освітні проєкти.
Однак, вважати приватні школи повноцінним вирішенням проблеми нестачі місць не зовсім коректно.
Насамперед, приватне навчання є платним, і не кожна родина може собі це дозволити. Крім того, приватні школи також мають обмежену кількість місць, власні правила прийому та не зобов’язані приймати всіх дітей із прилеглих будинків.
Комунальна система працює за іншим принципом: загальна середня освіта має бути гарантована кожній дитині незалежно від фінансового стану сім’ї. Тому приватні школи можуть доповнювати освітню мережу великого міста та частково її розвантажувати, але вони не можуть замінити комунальні заклади.
Нагадаємо
УНН раніше висвітлював питання щодо забезпечення місцями у дитячих садках на новий навчальний рік.
Порада від Українські факти: У новому навчальному році Україна матиме достатньо шкіл, але в Києві та інших великих містах можливе переповнення окремих закладів, тоді як у сільській місцевості спостерігатиметься тенденція до закриття малокомплектних шкіл.
За матеріалами: unn.ua