Стрес та недосипання можуть посилювати емоційне переїдання через гормональні та психологічні механізми. Психіатр рекомендує дотримуватися режиму та звертатися по терапевтичну допомогу.
Під час стресових ситуацій люди часто схильні частіше перекушувати, причому вибір нерідко падає на солодкі та жирні продукти. Психіатр Євген Скрипник у коментарі для УНН розповів, чому так відбувається, як відрізнити звичайне емоційне переїдання від розладу харчової поведінки та які кроки можуть допомогти змінити шкідливі звички.
Детальніше про причини
Євген Скрипник пояснює, що стрес впливає не лише на наш емоційний стан, але й суттєво змінює харчову поведінку. За його словами, людина може регулярно тягнутися до холодильника навіть без відчуття фізичного голоду, і в цьому процесі важливу роль відіграють гормони стресу.
Коли ми перебуваємо у стані стресу, в організмі виділяються гормони стресу, передусім адреналін та кортизол. Кортизол сприяє прискоренню обміну речовин та вивільненню глюкози, адже тіло мобілізується, готуючись до втечі, боротьби чи фізичної роботи. Після цього виділяється інсулін, який утилізує глюкозу, і це знову може спричинити відчуття голоду та бажання їсти, зокрема солодке.
– пояснює Євген Скрипник.
Лікар також наголошує, що на харчові звички може впливати психологічний зв’язок між їжею та відчуттям задоволення. Особливо це помітно у випадках із солодощами, які люди часто використовують як спосіб швидко заспокоїтися. Проте, психіатр застерігає, що саме по собі переїдання ще не свідчить про наявність психічного розладу.
Солодка їжа може давати додаткове відчуття задоволення та спокою. У багатьох людей ще з дитинства сформувалася асоціація, що морозиво чи інші солодощі – це щось приємне, що покращує настрій. Тому під час стресу людина може їсти солодке. Не через фізичний голод, а тому, що таким чином намагається отримати задоволення і дещо знизити напруження.
– наголошує психіатр.
Розмежування понять
За словами Євгена Скрипника, не слід ототожнювати звичайне переїдання під час стресу з розладом харчової поведінки. Для встановлення діагнозу важливо враховувати не лише сам факт переїдання, а й те, наскільки воно впливає на життя людини.
Розлад харчової поведінки – це стан, коли симптоми вже порушують життєдіяльність та функціонування людини. Наприклад, при розладі переїдання людина за обмежений час з’їдає значно більше, ніж більшість людей за схожих умов, і відчуває, що не може зупинитися або контролювати кількість їжі. Також можуть спостерігатися швидке споживання їжі, переїдання до неприємного відчуття переповнення, прийом їжі без фізичного голоду, відчуття сорому та провини після цього.
– додав Євген Скрипник.
Психіатр назвав основні розлади харчової поведінки: нервову анорексію, нервову булімію та розлад переїдання. За його словами, ці стани можуть мати різні прояви та причини, включаючи як спадковість, так і стресові фактори. Тому ставити собі діагноз самостійно за одним симптомом не варто.
При нервовій анорексії людина обмежує себе в їжі, може виснажувати себе фізично. При булімії виникають епізоди переїдання, після яких людина намагається компенсувати з’їдене – наприклад, викликає блювання, надмірно займається фізичними вправами або використовує проносні чи сечогінні засоби. Розлад переїдання – це повторні епізоди, коли людина їсть значно більше, не може себе зупинити, але при цьому не вдається до регулярних компенсаторних дій.
– зазначив психіатр.
Рекомендації та терапія
Для подолання емоційного переїдання лікар радить звернути увагу на щоденні звички. Це стосується зокрема регулярного харчування, нормалізації сну та усвідомлення ситуацій, у яких людина автоматично тягнеться за перекусом.
Допомагають регулярні прийоми їжі, тобто достатня кількість білка та клітковини, а також нормалізація сну наскільки це можливо. Варто також не тримати постійно під рукою продукти, якими людина зазвичай переїдає, тобто не розкладати солодощі по всій квартирі. І корисно робити паузу перед автоматичним перекусом та запитувати себе: “Я справді голодний чи просто хочу зменшити тривогу?”. Також важливо звертати увагу на моменти, коли людина їсть автоматично, не замислюючись про причину. Поступова зміна таких звичок допомагає краще контролювати харчову поведінку і не використовувати їжу як основний спосіб боротьби зі стресом.
– наголошує Євген Скрипник.
Євген Скрипник також зазначає, що на харчову поведінку може впливати нестача сну, оскільки коли організм не відновлюється повноцінно, людині може бути складніше контролювати звичку постійно щось їсти. Якщо ж переїдання стає стійким способом справлятися з емоціями, то варто звернути увагу на психологічну складову проблеми.
Коли переїдання стає стійким способом регулювання емоцій, має сенс працювати з психологом, зокрема за допомогою когнітивно-поведінкової терапії. Тут важливо змінювати саме харчову поведінку та вчитися помічати моменти, коли їжа стає способом заспокоїтися. При цьому сувора дієта не завжди вирішує проблему, тому що потрібно працювати і з причиною такої поведінки.
– підкреслив психіатр.
Євген Скрипник наголошує, що їжа потрібна передусім для забезпечення організму енергією і не має бути основним джерелом задоволення. Це означає, що формування нормальних стосунків із їжею передбачає відсутність постійної фіксації на наступному прийомі їжі. Водночас, за наявності ознак розладу харчової поведінки, необхідна допомога фахівців.
Ми повинні їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти. Їжа має давати нам енергію для того, щоб ходити, бігати, працювати, навчатися, займатися спортом і жити повноцінно. Ми не повинні постійно чекати наступного прийому їжі та робити з нього окремий ритуал. Це і є нормальні стосунки з їжею.
– резюмував Євген Скрипник.
Порада від Українські факти: Для подолання емоційного переїдання важливо налагодити регулярне харчування, нормалізувати сон, усвідомлювати причини тяги до їжі та при необхідності звернутися по професійну психологічну допомогу.
Джерело: unn.ua