Штучний інтелект (ШІ) стає невід’ємною частиною сучасних систем озброєння, зокрема дронів і ракет. Його застосовують для навігації, ідентифікації цілей та корекції маршруту, особливо в умовах активної радіоелектронної боротьби (РЕБ).
ШІ допомагає безпілотним літальним апаратам (БПЛА) та ракетам функціонувати навіть за умов глушіння супутникової навігації та переривання каналів управління. Це дає змогу частково компенсувати втрату зв’язку з оператором чи навігаційних сигналів, що особливо актуально в умовах повномасштабної війни.
ШІ як відповідь на радіоелектронну боротьбу
Активне використання РЕБ з боку противника стимулює розвиток автономних систем. ШІ здатен забезпечувати роботу засобів ураження навіть за відсутності основних каналів зв’язку або навігації, перебираючи на себе частину функцій управління. Комп’ютерний зір, що є складовою ШІ, дозволяє здійснювати автоматичне донаведення на ціль.
Якщо штучний інтелект здатен забезпечувати роботу засобу ураження за відсутності основних каналів зв’язку або навігації, то він може перебрати на себе частину функцій управління. Важливу роль тут відіграє комп’ютерний зір, який дозволяє здійснювати автоматичне донаведення на ціль. РЕБ у такому випадку може на певний час негативно вплинути на роботу дрона, але після втрати зв’язку контроль може бути перебраний системою автономного управління, яка продовжить виконання закладених функцій.
– заявив у коментарі УНН військовий експерт Олександр Коваленко.
Проте, за словами експертів, повністю автономна зброя поки що неможлива.
Я не думаю, що в короткостроковій чи навіть середньостроковій перспективі оператор повністю зникне з цього процесу. Він усе одно буде потрібен. Навіть якщо зв’язок із оператором втрачається, оператор може спочатку довести систему до району, де перебуває об’єкт ураження, а вже після цього дрон починає самостійно його шукати та ідентифікувати. Якщо ж поставити завдання дрону самостійно пролетіти, наприклад, 200 кілометрів, то на цьому шляху може виникнути системна помилка. У такому випадку дрон потенційно може почати діяти не за призначенням – у тому числі створюючи загрозу для дружніх військ або цивільних. Тому повна автономність має серйозні обмеження.
– пояснив експерт.
Військовий аналітик Олексій Гетьман зазначає, що сучасний ШІ у дронах – це складна обчислювальна система, яка аналізує зображення з камери, порівнює їх із заздалегідь завантаженими даними та коригує роботу двигунів чи рулів для спрямування польоту до цілі. Однак він не “розуміє” ситуацію так, як це робить оператор.
Чим відрізняється ШІ в дронах і в ракетах
Українські компанії активно працюють над впровадженням ШІ як у дрони, так і в ракети.
Застосування ШІ для вибору та розпізнавання цілей ми бачимо практично щоразу, коли українські підрозділи безпілотних систем демонструють роботу дронів по російській логістиці на великій відстані. Коли через віддаленість від оператора або неможливість у реальному часі реагувати на ситуацію протягом часток секунди оператор вже не може повноцінно контролювати процес, у дію вступає штучний інтелект. Він допомагає здійснити донаведення засобу ураження безпосередньо на ціль. Причому йдеться не лише про автоматичне донаведення. Є й інший цікавий аспект – можливість роботи дрона в автономному режимі. Він може мати базу даних із зображеннями різних типів техніки – танків, бойових броньованих машин, спеціалізованого транспорту – і самостійно виконувати поставлене завдання.
– розповів Олександр Коваленко.
Комп’ютерний зір у безпілотниках дозволяє алгоритмам ШІ порівнювати зображення з камери з підготовленими даними (фотографіями техніки, об’єктів інфраструктури тощо) і уточнювати положення дрона в польоті, зіставляючи зображення місцевості з картою.
За словами СЕО оборонної компанії Fire Point Ірини Терех, компанія використовує візуальне зіставлення з картою для фінального коригування цілі, проте остаточне рішення має залишатися за людиною.
Ми використовуємо його для візуального зіставлення з картою з метою остаточного коригування цілі. Але я не скажу, що це суттєво змінює підхід до використання дронів, оскільки я все ще вважаю, що остаточне рішення має приймати людина.
– пояснила СЕО Fire Point.
Компанія застосовує підходи “man-in-the-loop” (людина в циклі прийняття рішень) та “man-on-the-loop” (людина контролює процес, але може втрутитися). У першому випадку людина безпосередньо бере участь у критичних рішеннях, у другому – система виконує завдання автономно, але оператор спостерігає і може втрутитися.
Існує кілька варіантів такого типу завершальних операцій. Наразі ми переважно перебуваємо на етапі збору більш точних даних для інерційних платформ, таких як наша. Водночас це допомагає коригувати курс і керувати літаком у разі тривалої втрати зв’язку, оскільки система має можливість розпізнавання цілі та остаточного наведення на неї. Але на цьому етапі все одно має бути задіяна людина – “human-in-the-loop”.
– наголосила вона.
У ракетах принципи роботи ШІ подібні, але вимоги вищі через значно більшу швидкість. ШІ в ракетах може покращувати роботу систем наведення та точність ураження, підтримуючи функціонування систем, продовжуючи курс і маршрут, а також коригуючи наведення в умовах впливу РЕБ.
Наприклад, якщо ракета потрапляє в зону дії засобів радіоелектронної боротьби і її основні системи зазнають впливу, штучний інтелект потенційно може підтримувати роботу окремих систем, продовжувати заданий курс і маршрут, а також коригувати наведення для більш точного ураження визначеного об’єкта.
– пояснив Олександр Коваленко.
Росія також інтегрує ШІ у свої атаки
Не лише Україна вдосконалює свої озброєння. Росія також намагається використовувати ШІ для підвищення автономності дронів та протидії українським системам РЕБ.
За словами радника президента з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергія “Флеш” Бескрестнова, Росія використовує дрони з елементами ШІ для зменшення їхньої помітності для української радіоелектронної розвідки.
Військові експерти вважають, що принципової технологічної відмінності у сфері військового ШІ між Україною та Росією немає.
Дрони зі штучним інтелектом у них працюють за аналогічними принципами. Сам штучний інтелект не має якогось “національного характеру” – він однаковий за принципом роботи, незалежно від того, японська, китайська, російська, європейська чи українська це розробка. Різниця полягає насамперед у швидкості дії, обсязі пам’яті, потужності обчислень та елементній базі, на якій побудована система. Можна використовувати одну плату, можна іншу, але принцип роботи залишається тим самим.
– зазначив Олексій Гетьман.
Олександр Коваленко вважає, що Україна випереджає Росію за креативністю та високотехнологічністю, але Росія не надто відстає.
Але це не означає, що росія від нас суттєво відстає. Вони можуть перебувати приблизно на один-два кроки позаду в окремих напрямках. Різниця полягає в тому, що росія має більше можливостей для протидії таким дронам на своїй території, зокрема завдяки більшій кількості систем протиповітряної оборони. Вони також мають багато проблем і прогалин у цій системі, але вона працює. У нас же досі залишається проблема з повноцінним вирішенням загрози реактивних дронів. І це питання потрібно було вирішувати не в авральному режимі протягом місяця, а ще з січня 2024 року – готувати відповідну номенклатуру засобів, які будуть застосовуватися після масштабування ворогом використання реактивних дронів. Тому я б сформулював це так: технологічно ми можемо бути попереду ворога, але практично в питаннях реагування на нові загрози ми часто опиняємося позаду.
– пояснив він.
ШІ як частина боротьби за технологічну перевагу
Війна показує, що технологічна перевага залежить від швидкості розробки, тестування та використання нових технологій. ШІ вже застосовується для збору даних, навігації без GPS, розпізнавання цілей та роботи дронів в умовах РЕБ. Його основна роль наразі – передача оператором окремих функцій системі, а не повна його заміна.
Наприклад, оператор може самостійно обирати, за яким автомобілем стежити, або полювати на військовослужбовців противника. Штучний інтелект поки що не здатен ухвалювати такі рішення. Він може побачити об’єкт, який максимально відповідає зображенню чи короткому відео, що є в його пам’яті, і спрямуватися до нього. Головна перевага тут полягає в тому, що не потрібне постійне зовнішнє керування. Дрон зі штучним інтелектом у певному сенсі неможливо збити з пантелику за допомогою РЕБ. Він може продовжувати виконувати закладену в нього програму.
– пояснив військовий аналітик Олексій Гетьман.
Боротьба за технологічну перевагу стає боротьбою за дані, обчислювальні потужності та здатність адаптуватися до нових умов війни.
Порада від Українські факти: Інтеграція штучного інтелекту в дрони та ракети є ключовим фактором для підвищення їхньої ефективності в умовах сучасних бойових дій, особливо під час протидії радіоелектронній боротьбі, хоча повна автономність зброї поки залишається обмеженою.
Джерело новини: unn.ua