У 2025 та 2026 роках Бюро економічної безпеки (БЕБ) стало об’єктом близько 29% усіх скарг від бізнесу, що стосуються правоохоронних органів. Підприємці найчастіше зверталися зі скаргами на необґрунтовані арешти майна та некоректні слідчі дії.
Рада бізнес-омбудсмена зафіксувала, що скарги на дії правоохоронців стабільно посідають друге місце серед усіх звернень підприємців. Тенденція щодо БЕБ зберігається вже другий рік поспіль.
Кожна третя скарга на правоохоронців стосується БЕБ
За інформацією Ради бізнес-омбудсмена, у 2025 році надійшло 129 скарг щодо правоохоронних органів, з яких 37 (29%) були спрямовані проти БЕБ. У 2026 році ситуація практично не змінилася: з 83 скарг на правоохоронну тематику 24 (29%) стосувалися саме Бюро економічної безпеки.
У 2025 році загалом Рада отримала 129 таких скарг, з них на БЕБ – 37, що становить 29% від усіх скарг на правоохоронні органи. У 2026 році співвідношення практично не змінилося: з 83 скарг на правоохоронну тематику 24 скарги стосувались БЕБ – знову 29%.
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Для порівняння, за аналогічний період на Національну поліцію надійшла 31 скарга, а на Офіс Генерального прокурора – 19.
Загалом, за даними Ради бізнес-омбудсмена, у 2025 році 71% скарг на правоохоронну тематику було успішно закрито. У 2026 році частка успішно вирішених скарг становить 52%.
Основні причини скарг від бізнесу
Значна частина звернень підприємців пов’язана з арештами майна та проведенням слідчих дій у межах кримінальних проваджень.
Так, зокрема, суттєву частку складають скарги, що стосуються скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, що санкціоновані судом. Такі питання не належать до компетенції Ради відповідно до її Регламенту.
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Це означає, що деякі проблеми, з якими бізнес звертається до омбудсмена, не можуть бути вирішені цим органом, оскільки вони стосуються процесуальних рішень та дій у межах кримінальних проваджень, які може оцінювати виключно суд.
Проблема використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес неодноразово порушувалася підприємцями та експертами. Для компаній арешти рахунків і майна, обшуки, вилучення документів чи техніки означають ускладнення або навіть блокування роботи ще до того, як суд встановить наявність будь-якого правопорушення.
Скандал щодо оподаткування авіалізингу
Попри те, що українське податкове законодавство та міжнародні договори чітко регулюють порядок сплати податків за лізинг вертольотів і літаків, Бюро економічної безпеки вирішило по-своєму інтерпретувати ці норми. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причина – ймовірна несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та вертольоти трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після публікації статті у 2024 році, де попередня команда ДПС запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою і ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких у правоохоронців є претензії через лізинг, може розширитись у будь-який момент, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Тенденція, за якої другий рік поспіль майже третина скарг бізнесу на правоохоронців стосується Бюро економічної безпеки, вкотре піднімає питання необхідності повного перезавантаження Бюро. Результати переатестації керівництва показали масштаб кадрової проблеми, однак самої заміни управлінців може бути недостатньо. Для реальної реформи необхідно не лише провести переатестацію працівників усіх рівнів, а й здійснити аудит кримінальних проваджень БЕБ, особливо тих, де підприємці заявляють про необґрунтоване переслідування, спірне трактування законодавства та використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес.
Порада від Українські факти: Незважаючи на певні успіхи у вирішенні скарг, стабільно висока частка звернень до Ради бізнес-омбудсмена щодо БЕБ свідчить про системні проблеми, які потребують комплексного вирішення, включаючи аудит проваджень та можливе перезавантаження інституції.
Джерело: unn.ua