FREYJA: Хто підтримав європейський щит проти ракет?

Україна веде переговори з Данією щодо її можливої участі у проєкті FREYJA – спільній європейській системі протидії балістичним ракетам. Ця ініціатива вже має підтримку Німеччини, залучила технологічних партнерів та має визначені терміни реалізації.

Панʼєвропейський антибалістичний щит – хто підтримав проєкт FREYJA?

Випробування ракети FP-7.х (скріншот з відео)

Українські представники продовжують переговори з європейськими державами задля залучення їх до проєкту FREYJA, який передбачає розробку системи перехоплення балістичних ракет. Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що після зустрічі з новопризначеним міністром оборони Данії Єппе Бруусом, данська сторона розглядає можливість приєднання до консорціуму розробників.

“Ми обговорювали програму протидії балістичним ракетам, що є для нас пріоритетним напрямком. Данія може стати одним із партнерів у формуванні цього європейського консорціуму для створення власної системи протиракетної оборони”, – зазначив пан Федоров.

Міністр також підкреслив, що FREYJA розглядається як проєкт, що забезпечуватиме безпеку не лише України, а й усієї Європи.

“Це може стати першим масштабним проєктом у сфері виробництва засобів протиракетної оборони. Ми активно працюємо над запуском цього проєкту та сподіваємося на приєднання Данії до консорціуму”, – додав він.

Крім того, сторони обговорили запуск спільної українсько-данської платформи Denmark-Brave1 для розвитку оборонних інновацій та продовження підтримки пріоритетів України, визначених на зустрічах у форматі “Рамштайн”, зокрема у сферах далекобійних спроможностей та розвитку безпілотних систем.

Що вже відомо про FREYJA

Генеральним підрядником проєкту FREYJA є українська компанія Fire Point. Вона відповідатиме за розробку системи, виробництво ракет-перехоплювачів FP-7.х, пускових установок, систем управління та інтеграцію ключових компонентів комплексу.

FREYJA: Хто підтримав європейський щит проти ракет? 3

Одним із перших міжнародних партнерів стала німецька компанія HENSOLDT. Вона займатиметься виробництвом, випробуваннями та постачанням радіолокаційних систем, а також їх інтеграцією до системи FREYJA. Ключовим елементом буде багатофункціональний радар TRML-4D, побудований на технології AESA, який здатен одночасно виявляти та супроводжувати до 1500 повітряних цілей різних типів.

Представники HENSOLDT назвали співпрацю над FREYJA важливим кроком для посилення європейських спроможностей у сфері протиракетної оборони. Вони зазначили, що український досвід створення нових оборонних рішень в умовах повномасштабної війни буде поєднаний із німецькими радіолокаційними технологіями, виробничими можливостями та компетенціями із системної інтеграції.

За словами співзасновника Fire Point Дениса Штілермана, за умови швидкого проходження необхідних процедур у країнах-партнерах, перші ракети-перехоплювачі можуть бути готові вже до кінця 2026 року. Наступною амбітною ціллю розробників є проведення першого перехоплення балістичної цілі до кінця 2027 року.

Планується, що система FREYJA базуватиметься на відкритій архітектурі та інтегруватиметься через стандарт НАТО Link 16. Очікувана вартість однієї ракети-перехоплювача становитиме близько 700 тис. доларів (₴ 27,3 млн). Для порівняння, вартість ракети американського комплексу Patriot PAC-3 оцінюється приблизно у 3,8 млн доларів (₴ 148,2 млн).

FREYJA: Хто підтримав європейський щит проти ракет? 4

Президент України Володимир Зеленський нещодавно наголосив на необхідності активної роботи з міжнародними партнерами. За його словами, цього тижня Україна продовжить переговори з союзниками щодо рішень, необхідних для гарантування безпеки та наближення миру.

“Ми будемо працювати з партнерами. Є кроки, які необхідно зробити задля наближення миру. Нас чекає насичений міжнародний графік. Ми дуже очікуємо на позитивну відповідь від “Групи семи” щодо наших запитів, а також від учасників “Коаліції охочих”. Червень і липень мають бути результативними для України, перш за все для нашого спільного прагнення гарантувати безпеку. Мир є надзвичайно важливим”, – підкреслив глава держави.

Нагадаємо

18 червня Україна та Німеччина підписали угоду про розвиток спільної антибалістичної програми. Документ передбачає співпрацю українських і німецьких підприємств у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також підтримку розробки й виробництва сучасних ракет-перехоплювачів. Відомо, що вже сім німецьких компаній висловили зацікавленість у долученні до проєкту FREYJA.

Порада від Українські факти: Україна активно розвиває власні оборонні технології та залучає міжнародних партнерів до створення передових систем протиракетної оборони, таких як проєкт FREYJA, що є важливим кроком для зміцнення безпеки в Європі.

За даними порталу: unn.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *