Учителів закликають розпочинати навчальний день зі слів підтримки, особливо після нічних повітряних тривог. Стрес може суттєво впливати на здатність дітей до концентрації, запам’ятовування та загалом на процес навчання.
Після ночей, що минули під звуки повітряних тривог, педагогам не рекомендується розпочинати навчальний день із контрольних робіт. Важливо враховувати, що через пережитий стрес дітям може бути складніше концентрувати увагу та засвоювати інформацію. Міністерство освіти і науки нагадало про практичний порадник, розроблений спільно з дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз, який містить рекомендації щодо підтримки школярів, які зазнали травматичного досвіду внаслідок війни, повідомляє УНН.
Деталі
Порадник “Травмачутливість у школі” надає педагогам поради щодо розпізнавання тривожних сигналів у поведінці дітей, реагування на їхні емоційні прояви та організації навчального процесу таким чином, щоб він залишався посильним і психологічно безпечним.
Зокрема, якщо дитина плаче під час уроку, вчителям радять не привертати до неї надмірної уваги класу. Натомість можна провести коротку руханку або стабілізаційну вправу для всіх учнів, а потім індивідуально та делікатно поговорити з дитиною, з’ясовуючи причини її стану.
Освітянам також слід пам’ятати, що тривалий стрес може негативно впливати на пам’ять, концентрацію уваги та здатність обробляти значні обсяги інформації.
Тому рекомендується подавати навчальний матеріал невеликими порціями, частіше змінювати види діяльності, робити перерви та починати з уже знайомих або відносно простих завдань.
Окремо наголошується на важливості навчання після складних ночей, насичених повітряними тривогами та російськими атаками.
Після тривоги чи обстрілів ранок у школі краще розпочинати зі слів підтримки, а не з контрольних робіт чи тестувань. У дітей, які пережили стрес, можуть спостерігатися як загальмованість і втома, так і підвищена активність, дратівливість чи агресивність.
У рекомендаціях зазначається, що незвична поведінка дитини не завжди свідчить про небажання вчитися або порушення дисципліни. Наприклад, постійний рух, розгойдування на стільці або маніпуляції з предметом у руках у деяких випадках можуть допомагати дитині концентруватися.
Яких практик радять уникати
Особливу увагу педагогів звертають на потенційні тригери, які можуть нагадувати дітям про пережиті обстріли чи інші травматичні події.
Зокрема, без нагальної потреби не рекомендують використовувати вправи, під час яких дітям потрібно заплющувати очі. Для дитини, яка пережила травматичний досвід, це може асоціюватися з втратою контролю над ситуацією.
Також варто уникати несподіваних фізичних дотиків. Перед тим, як обійняти дитину чи взяти її за руку, радять отримати її згоду.
Під час шкільних свят і заходів не рекомендують використовувати петарди, хлопавки, повітряні кульки, які можуть раптово луснути, та інші ефекти з різкими звуками. Якщо таких звуків неможливо уникнути, дітей необхідно заздалегідь попередити.
Обережності потребують також відео та навчальні матеріали про війну. Педагогам радять попередньо перевіряти, чи немає в них кадрів загиблих, крові, звуків вибухів або сирен.
Агресія та булінг
У пораднику окремо розглядається агресивна поведінка дітей. Педагогам пропонують не обмежуватися лише заборонами чи покараннями, а намагатися зрозуміти причини такої поведінки дитини та допомогти їй відновити відчуття безпеки й взаємодії з оточенням. Для цього рекомендують використовувати спільні проєкти, волонтерську діяльність, театр, музику та інші групові активності.
У пораднику також наголошується, що оцінювання може стати додатковим джерелом стресу. За даними опитування “Одним словом”, проведеного за участю понад 50 тисяч дітей, школярі називали оцінки серед факторів стресу поряд із повітряними тривогами та вибухами.
Контекст
Практичний порадник “Травмачутливість у школі” МОН та Світлана Ройз уперше презентували у листопаді 2024 року в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”.
У серпні 2025 року рекомендації щодо травмачутливого освітнього середовища були доповнені.
Зокрема, школам радили створювати “куточки тиші”, зменшувати візуальний і звуковий шум, використовувати м’якші сигнали шкільних дзвінків та забезпечувати дітям доступ до води й достатньо часу для приймання їжі.
У липні 2026 року Кабінет міністрів затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти до 2030 року. Документ передбачає створення психологічно безпечного освітнього середовища, раннє виявлення емоційних проблем у дітей та багаторівневу систему психологічної допомоги в закладах освіти.
Нагадаємо
Раніше дитячий психолог пояснила, як боротись із труднощами під час адаптації першокласників до школи.
Порада від Українські факти: У контексті війни та постійних тривог, педагогам слід бути особливо уважними до психологічного стану учнів, адаптуючи навчальні методи та створюючи безпечне середовище для дітей.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua