Юрист Роман Тулін пояснив, що аналітичні висновки Бюро економічної безпеки (БЕБ) використовуються як “робоча версія” для початку слідчих дій.
Аналітичні довідки Бюро економічної безпеки можуть слугувати відправною точкою для відкриття кримінальних проваджень проти бізнесу. Однак, самі по собі ці документи не є доказами у кримінальному провадженні. Таку думку висловив адвокат, керуючий партнер АО “Кролевецький та партнери” Роман Тулін, як повідомляє УНН.
За словами юриста, на практиці аналітичний продукт використовується для ініціювання кримінального провадження. Це дозволяє продемонструвати судді або прокурору наявність “робочої версії” справи.
На практиці, як ми бачимо, аналітичний продукт – це базова версія. Його використовують для старту: десь показати судді, прокурору, що є якась робоча версія, отримати перші ухвали, почати інтенсивніше працювати на підприємстві, збирати докази. Далі цей документ фігурує для наповнення клопотань тощо, але з точки зору кримінального процесу він не відповідає критеріям достатності та допустимості доказів, і він не є доказом як таким, – пояснив Роман Тулін.
Відповідаючи на запитання про можливість оскарження аналітичного продукту, юрист зазначив, що цей документ не створює жодних правових наслідків, тому відсутній предмет для спору.
Позиція судів полягає в тому, що цей аналітичний продукт не створює жодних наслідків для позивача, отже, немає чого оскаржувати. Цей документ не створює наслідків, предмету спору відсутній, – сказав адвокат.
Водночас саме на основі цих висновків можуть розпочинатися подальші процесуальні дії, які безпосередньо впливають на діяльність бізнесу.
Юрист радить бізнесу не обмежуватися спростуванням висновків БЕБ, а активно формувати власну доказову базу. Зокрема, варто залучити зовнішнього радника для об’єктивної оцінки ситуації та призначити власні експертизи.
Аналітичні висновки “під копірку”
Прикладом кримінального переслідування, що ґрунтується на аналітичних довідках, є справи проти низки українських авіакомпаній. БЕБ розслідує справи щонайменше п’яти авіаперевізників, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Компанії підозрюють у несплаті до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби (ДПС) опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з транспортом від нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, є дуже схожими між собою та ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Проте, на думку юристів, опитаних УНН, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% податку в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії вже проходили податкові перевірки. Лише за результатами однієї з них було встановлено порушення при оподаткуванні лізингу, тоді як решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки, – зазначила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні сім років. Водночас список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії через лізинг, може розширитися будь-якої миті, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. Причиною стало трактування слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, відкриття кримінальних проваджень та спроби донарахування податків за сім років. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно зруйнувати компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
Порада від Українські факти: Для захисту від потенційних претензій, бізнесу слід активно формувати власну доказову базу та залучати незалежних експертів, а не покладатися виключно на спростування висновків державних органів.
Джерело новини: unn.ua