Найчастіше військовослужбовці звертаються зі скаргами до Офісу військового омбудсмена. Серед основних причин – питання, пов’язані з військово-лікарськими комісіями (ВЛК), звільненням зі служби, грошовим забезпеченням та переведенням на нове місце служби. Офіс провів понад 2,5 тисячі перевірок, однак посадовці не завжди реагують на висновки.
Від початку роботи Офіс військового омбудсмена отримав понад 14 тисяч скарг від військових. За результатами розгляду призначено понад 2,5 тисячі перевірок. Проте, в Офісі зазначають, що командири та посадовці нерідко ігнорують висновки омбудсмена. Видання УНН з’ясувало, як діяти в таких випадках та чи існують законодавчі механізми впливу.
Деталі роботи Офісу військового омбудсмена
Офіс військового омбудсмена почав офіційно працювати 27 січня поточного року. Його ключовими завданнями є забезпечення демократичного цивільного контролю за дотриманням прав військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, а також виявлення порушень та причин, що до них призводять.
Військовий омбудсмен має право розглядати скарги та проводити перевірки щодо можливих порушень прав військових у межах своєї компетенції.
Як повідомили у відповідь на запит УНН, станом на 31 серпня Офіс отримав 14 427 скарг та звернень від військовослужбовців. З них 13 922 вже розглянуто, а 505 ще перебувають на розгляді.
За результатами розгляду скарг від початку роботи Офісу було призначено 2535 перевірок. 1203 скарги було повернуто скаржникам, оскільки вони не підлягали розгляду відповідно до закону. Зокрема, скарга за своєю суттю була ідентична скарзі, яку вже раніше було розглянуто Військовим омбудсманом; скарга стосувалася надання правової позиції або тлумачення норм законодавства України; вимоги скарги були предметом судового провадження. Також Офіс не розглядає скарги, якщо представник, який звертається в інтересах військовослужбовця, не надав документів, що підтверджують його повноваження.
– йдеться у відповіді на запит.
Крім того, 3587 скарг було направлено Офісом Військового омбудсмена за належністю до відповідних органів, установ та організацій для розгляду та вирішення.
Найчастіші причини звернень військовослужбовців до Офісу:
- Направлення на ВЛК та лікування;
- Звільнення з військової служби;
- Щомісячне грошове забезпечення та додаткова винагорода;
- Переведення на інше місце служби.
Важливо зазначити, що одночасно із законопроектом про створення Офісу Військового омбудсмена, Президент України Володимир Зеленський подав проект закону №13267. Він передбачає відповідальність за невиконання законних вимог військового омбудсмана або перешкоджання його діяльності.
За таке порушення передбачено штраф від 8500 до 17000 гривень. Повторне порушення каратиметься штрафом від 17000 до 34000 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом року.
Цей документ було ухвалено у першому читанні ще у жовтні 2025 року, але досі не просунувся далі. В Офісі Військового омбудсмена наголошують, що висновки є ключовим інструментом реагування на порушення прав військових.
За результатами розгляду скарги Військовий омбудсман або заступник може призначити перевірку. По її завершенні офіс готує висновок, у якому вказує, чи було порушення, хто його допустив та як поновити права скаржника. Висновок із відповідною вимогою надсилається командиру (начальнику), органу військового управління або посадовій особі органу державної влади. Вони зобов’язані розглянути його протягом десяти робочих днів та повідомити Військового омбудсмена, що було зроблено для усунення порушень.
– йдеться у повідомленні.
Водночас, як повідомляють в Офісі, нерідко трапляються випадки, коли командири, органи військового управління та посадові особи не реагують на висновки, розглядають їх формально або затягують строки. Законодавство наразі не передбачає належної відповідальності за такі дії.
Ще в жовтні минулого року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13267, який має надати Військовому омбудсману право складати адміністративні протоколи й через суд притягати до відповідальності за невиконання законних вимог. Ця норма поширюватиметься як на командирів, так і на посадовців усіх рівнів – від органів місцевого самоврядування та голів ОВА до міністрів. Закликаємо Верховну Раду якомога швидше ухвалити законопроєкт у другому читанні.
– заявили в Офісі.
1 вересня Верховна Рада відкрила 16-ту сесію, затвердивши порядок денний, який включає зазначений законопроєкт.
У коментарі УНН народний депутат, член комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Олександр Дануца заявив, що “робота над підготовкою документа до другого читання триває відповідно до визначених регламентних процедур”.
Наразі триває етап опрацювання та систематизації всіх наданих суб’єктами права законодавчої ініціативи правок і пропозицій, а також їх узгодження із зацікавленими органами державної влади та профільними експертами, аби на виході ми отримали дієвий і збалансований механізм. Розгляд законопроєкту на засіданні комітету відбудеться одразу після завершення всіх необхідних підготовчих процедур та фіналізації порівняльної таблиці. Відповідно, після рішення комітету питання щодо його винесення на розгляд у сесійну залу буде вирішуватися під час формування порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України.
– сказав Дануца.
Порада від Українські факти: Для ефективного захисту прав військовослужбовців необхідно якнайшвидше ухвалити законопроєкт №13267, який забезпечить відповідальність за невиконання вимог військового омбудсмена.
Оригінал статті: unn.ua