Країни Балтії готуються до можливої ескалації з боку Росії
Зростання занепокоєння через російську агресію спонукало країни Балтії до посилення оборонної готовності. Лист, з яким ознайомилося «Радіо Свобода», вказує на погіршення безпекового середовища, що проявляється у зростанні порушень повітряного простору та вторгнень безпілотників. Керівництво Естонії раніше також висловлювало подібні побоювання.
Документ, датований 30 липня, був надісланий президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн. Його підписали єврокомісари з країн Балтії – Кая Каллас, Андрюс Кубілюс та Валдіс Домбровскіс, а також їхні колеги з Польщі та Фінляндії.
Цей лист став одним із численних тривожних сигналів щодо російської агресії, які лунали протягом літа. Кульмінацією став несподіваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня. Реткліфф закликав Кремль утриматися від ескалації у відносинах із союзниками США, зокрема Естонією, Латвією та Литвою.
Цьому передувала публікація The Wall Street Journal від 6 серпня, яка, посилаючись на американську розвідку, повідомляла про можливе випробування Росією рішучості НАТО шляхом обмеженого вторгнення цієї осені.
Балтійські дипломати, які бажали залишитися анонімними, підтвердили надходження додаткових розвідувальних даних про російські операції «під чужим прапором» влітку. Однак ознак неминучої військової атаки не спостерігалося. Вони також наголошували, що подібні операції можуть не обмежуватися країнами Балтії, враховуючи нещодавні випадки ймовірної причетності Росії до замахів, пожеж та вторгнень дронів у кількох країнах НАТО, зокрема в Німеччині, Польщі та Словаччині.
Наскільки готові країни Балтії?
На перший погляд, Латвія, Литва та Естонія мають всі передумови для протидії будь-якому типу російської атаки. Вони давно попереджають про різні форми російської підривної діяльності та активно готуються до них.
Усі три країни вже досягли або невдовзі досягнуть встановленої НАТО мети – витрачати 5% ВВП на оборону до 2035 року. Європейський Союз також пообіцяв і вже почав спрямовувати близько 14 мільярдів доларів на інвестиції в оборону та безпеку регіону.
Окрім підготовки до звичайної війни, країни Балтії активно впроваджують найсучасніші технології, особливо Естонія.
Наприклад, естонська компанія DefSecIntel Solutions розробила програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, яке аналізує зображення та виводить усю інформацію на один екран. За словами віцепрезидента компанії Яана Гейна, цей продукт використовується для захисту кордонів Естонії та близько десятка інших країн.
Американський морський піхотинець керує безпілотником, який використовується для логістики, під час пресзаходу в межах військових навчань Aurora 26 поблизу Вісбю на острові Готланд, Швеція, 11 травня 2026 року. Фото: Reuters
Ще один естонський стартап, Wayren, розробив програмне забезпечення для мобільних пристроїв, яке захищає обмін даними від зовнішнього втручання. Співзасновник компанії Генрі Харм зазначив, що Естонія, як невелика країна, спеціалізується на передових технологіях, які дають перевагу в інтеграції з більшими системами.
Однак, уважніший аналіз виявляє певні слабкі місця.
Початкова пропозиція Європейської комісії щодо бюджету ЄС на безпеку та оборону становила 145 мільярдів доларів. Проте, країни-нетто-донори, зокрема Німеччина, висловили бажання зменшити майбутній бюджет ЄС. Це викликає побоювання, що оборонна сфера може бути однією з тих, де фінансування буде скорочено, що чітко простежується у витоку листа.
Деякі пропозиції в листі мають символічний характер, наприклад, заклик до всієї Європейської комісії терміново відвідати одну з прифронтових країн цієї осені, щоб побачити ескалацію загроз проти країн Балтії.
Протитанкові пастки замість «стіни дронів»
Основна вимога листа стосується подальшого фінансування. Автори закликають спрямувати близько 115 мільярдів доларів на зміцнення ділового та інвестиційного середовища у прифронтових державах.
Вони наголошують, що зростання активності російських дронів та інших засобів вже негативно впливає на ділове середовище регіону та громадську впевненість у безпеці. Для запобігання подальшому погіршенню ситуації та посилення стримування необхідні помітні й своєчасні дії.
Серед запропонованих заходів – швидке реагування на перебої в енергопостачанні, створення регіональних запасів товарів першої необхідності, укриттів та евакуаційної інфраструктури, а також готовність реагувати на гібридні, кібернетичні, диверсійні та інформаційні загрози.
Військові навчання в Балтійському морі. Фото: kariuomene.lt/Ieva Budzeikaitė
У тексті листа відсутня згадка про так звану «стіну дронів» – проєкт, який широко обговорювався минулого року. Ідея полягала в обладнанні східного флангу ЄС сенсорами та засобами для виявлення та збиття ворожих дронів. Однак, цей проєкт зіткнувся з фінансовими, технічними та юридичними проблемами. Відсутня ясність щодо фінансування, не повністю розроблені ключові компоненти, і триває дискусія щодо автоматизації системи.
Інший проєкт, що фінансується ЄС, – Rail Baltica – також розвивається не за планом. Початкова мета з’єднати країни Балтії з Польщею та рештою ЄС до цього року давно відкинута. Переглянутий термін до 2030 року викликає сумніви через зростання витрат, недоліки планування та постійні зміни в проєкті.
Ця залізниця вважається критично важливою для формування ключового стратегічного коридору військової мобільності НАТО. Вона має зменшити вразливість так званого Сувальського коридору, який з’єднує Польщу й Литву та розташований між Білоруссю та російським ексклавом Калінінград. Більшість військових планувальників вважають, що Москва націлилася б саме на цей коридор у разі нападу на НАТО.
Для компенсації цієї вразливості Литва цього року ухвалила закон про будівництво військового полігону в цьому коридорі. Також Латвія, Литва та Польща обладнали свої кордони з Білоруссю парканами й ровами для стримування потенційних вторгнень та міграційних загроз.
Однак, деякі експерти, зокрема колишній командувач Збройних сил Литви Валдас Туткус, висловлюють сумніви щодо ефективності цих заходів.
Порада від Українські факти: Країни Балтії, посилюючи оборону та впроваджуючи інноваційні технології, стикаються з викликами у фінансуванні та реалізації ключових оборонних проєктів, що вимагає скоординованих дій на рівні ЄС.
Джерело новини: glavcom.ua