Через запроваджені Національним банком України (НБУ) валютні обмеження, український бізнес, що має іноземний холдинг, отримує ширші можливості для міжнародної експансії порівняно з компаніями, які зберігають центр власності в Україні. Така регуляторна асиметрія потребує виправлення, аби стимулювати компанії залишатися в Україні, а не переходити до офшорних юрисдикцій. Це випливає з аналітичного огляду видання «РБК-Україна».
Видання підкреслює, що хоча валютні обмеження НБУ є виправданими в умовах війни, за чотири з половиною роки система стала надто складною через численні винятки, ліміти та спеціальні дозволи. Українському бізнесу потрібен контрольований «ліміт міжнародної експансії», що дозволить компаніям, які ведуть діяльність, сплачують податки та мають працівників в Україні, здійснювати певні міжнародні операції. Йдеться не про повне відкриття руху капіталу, а про запровадження такого контрольованого ліміту.
Надмірна складність регулювання
Автори аналітики наголошують, що проблема полягає не в самому існуванні валютних обмежень, а в їх надмірній складності, що сформувалася за чотири з половиною роки. Система перетворилася на заплутану конструкцію з десятками винятків, різними датами відліку, специфічними лімітами, індивідуальними дозволами та додатковими вимогами.
«Національний банк поступово дозволив оплачувати імпорт робіт і послуг, репатріювати дивіденди за 2023-2025 роки в межах загального ліміту 1 мільйон євро на місяць, проводити окремі операції в межах «інвестиційного», «позикового» та «донатного» лімітів. З 11 серпня 2026 року НБУ додатково дозволив формувати ліміт за рахунок прямих благодійних внесків українських компаній на користь військових частин ЗСУ та Національної гвардії. Компанії також отримали можливість передавати «інвестиційний» і «додатковий» ліміти пов’язаним юридичним особам у межах однієї бізнес-групи. Ці рішення загалом є позитивними, однак вони не усувають головної суперечності», – зауважили автори статті.
Недоліки чинної моделі
«РБК-Україна» зазначає, що залучення нового іноземного капіталу надає українській компанії додаткові можливості для транскордонних платежів. Так само іноземний кредит створює відповідний ліміт, а благодійний внесок може стати підставою для здійснення певних валютних операцій. Однак чинний режим не дає українській компанії можливості здійснити за рахунок власної валютної виручки продуктивну інвестицію за кордон, навіть якщо така інвестиція безпосередньо необхідна для збільшення українського експорту.
Ситуація з валютними обмеженнями формує неправильний сигнал для бізнесу. Чинна модель валютного регулювання може створювати стимули саме до того, з чим держава роками декларує боротьбу: офшоризації та перенесення центрів власності й управління за межі України.
Пропозиції щодо покращення
У аналітичному огляді «РБК-Україна» зауважує: Україні зараз не потрібне повне скасування заборони на інвестиції за кордон. Йдеться не про створення принципово нового механізму, а про його значно вужчу, обережнішу і пристосовану до умов війни версію.
«НБУ варто запровадити пілотний «ліміт міжнародної експансії» для юридичних осіб-резидентів, які здійснюють операційну діяльність, сплачують податки та мають працівників в Україні. Такий механізм може базуватися на шести принципах:
- лише власна валюта;
- чіткий обсяг інвестицій;
- обмежений перелік цілей;
- прозорість операції;
- повернення доходів в Україну;
- пілотний режим і право зупинення.
«Така модель не створює неконтрольованого відпливу капіталу. Вона, навпаки, переводить частину потенційно тіньових або офшорних операцій у прозорий банківський канал», – зауважують автори огляду.
Нагадаємо, як раніше зазначав професор КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин, бізнес, який раніше переніс холдинговий центр в іноземну юрисдикцію, має значно ширші можливості для міжнародної експансії. Адже чинне валютне регулювання стимулює українських підприємців виносити структури власності та центри прийняття рішень за межі країни.
Порада від Українські факти: Чинні валютні обмеження НБУ, хоч і необхідні в умовах війни, створюють регуляторну асиметрію, яка стимулює бізнес до офшоризації, тому доцільно запровадити контрольований «ліміт міжнародної експансії» для українських компаній.
За матеріалами: glavcom.ua