Перерізання сухопутної логістики до Криму
Знищення техніки армії РФ на трасі М-14 першим продемонстрував 1-й корпус Нацгвардії України «Азов» наприкінці травня. Експерти «Мілітарного» зазначали, що використовувалися американські дрони Hornet, які надзвичайно складно збити, ґрунтуючись на аналізі російських джерел.
Кількість уражень на цій трасі Сили оборони України значно наростили всього за місяць. Дрони вражають військові цілі на відстані до 150-160 кілометрів углиб окупованої території. Аналітики проєкту «Око Гора» позначили на карті удари по трасі за травень 2026 року.
Французький осінт-аналітик Клімен Молін також геолокував удари. Він нарахував понад 20 вантажівок, що зазнали обстрілу навколо Маріуполя, і понад 125 на дорогах півдня України загалом, з яких 80 згоріли повністю.
Російські ЗМІ півострова майоріли заголовками на кшталт «Коридор до Криму просто спалять», «ситуація дуже небезпечна», «Крим відрізають від Росії». Російські блогери висловлювали занепокоєння, чому траса перестала бути тиловою. Блогер Володимир Романов писав, що Сили оборони України ріжуть траси, які Росія вважала безпечними, збільшують глибину роботи дронів, і Росія втратила ініціативу в малому небі, що призводить до «дуже сумних перспектив, особливо на Запорізькому відрізку траси».
Зберігання паливно-мастильних матеріалів
Феодосійський нафтоналивний термінал – найбільший на півострові та ключовий вузол постачання паливно-мастильних матеріалів (ПММ) морським шляхом до Криму для російських військ, наголошують у Силах оборони України. Цей об’єкт регулярно зазнає атак.
З початку повномасштабної війни по терміналу, за повідомленнями Сил оборони України, було завдано щонайменше 9 успішних ударів. Із 33 резервуарів бази на кінець квітня 2026 року залишалися цілими лише п’ять.
Журналісти «Крим.Реалії» позначили на карті 11 встановлених баз пального на Кримському півострові, біля кожної з яких видно позначення неодноразових ударів.
«Збити», зруйнувати наступальний потенціал противника»
Експерти роблять висновок, що знищена логістика призводить до перебоїв із забезпеченням, знижує мобільність російського угруповання та ускладнює використання Криму як тилової бази. Деякі іноземні експерти сприйняли таку систематичність ударів як підготовку до наступу на Крим, каже аналітик Павло Лакійчук.
«Так що, ви там планувальні операції почали в Криму?» А в їхній концепції застосування сил перед військовою операцією проводиться планувальна операція на театрі воєнних дій. Тобто послаблюється максимально противник, руйнується його логістика для того, щоб потім пішли накатом уже на підготовлену територію. Кажу: «Та ні, для наступу на Крим у нас сил замало, це, скоріше, така операція з метою «збити», зруйнувати наступальний потенціал противника. Власне, вона вписується в те, що роблять Сили оборони на всьому театрі воєнних дій і в глибині», – каже в розмові з «Крим.Реалії» військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Одна з найпотужніших атак БпЛА на Крим відбулася в ніч на 26 квітня 2026 року, коли, за заявами місцевих чиновників, було збито 71 апарат над Севастополем. Лише нещодавно в Криму здогадалися, що частину БпЛА Україна запускає за допомогою повітряних куль, які неможливо придушити засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Про цю загрозу писали російські блогери. Російський журналіст і військовий експерт Володимир Шуригін заявляв наприкінці квітня, що кулі фіксують у багатьох районах Криму, і що Україна стала застосовувати безпілотники у великих масштабах по Криму.
«Противник тільки нарощує оберти. З відкритих джерел надходить інформація про те, що в планах Києва та його спонсорів довести кількість застосовуваних БпЛА по цілях на території РФ до 1000-1500 щодоби, що може загрожувати виснаженням арсеналів ППО/ПРО будь-якої країни у світі», – писав у своєму Telegram-каналі Шуригін.
За весну 2026 року «Крим.Реалії» зафіксували понад 40 ударів безпілотниками та ракетами по військових об’єктах на окупованому півострові. Понад 30 відсотків із них – по логістиці та забезпеченню, решта – атаки на ППО, військову техніку, склади боєприпасів, зв’язок.
Редакція «Крим.Реалії» позначає на карті лише ті удари, щодо яких є фіксація влучання. Один із висновків – ударів стало значно більше, але не всі вдається верифікувати в умовах війни, навіть маючи супутникові знімки та мапу пожеж NASA. Частина інформації є військовою таємницею, і не всі влучання оприлюднюються Силами оборони України.
«Є іноді ситуації, коли публікація матеріалу, наприклад, якщо ми говоримо про верифікацію, безпосередню верифікацію завдання удару, то це також верифікація засобу, який завдає цього удару. Можливо, не всі засоби чи деякі інші типи тактики використання цих засобів варто демонструвати. Є факт того, що ціль безпосередньо в інтерфейсі, прицільному інтерфейсі цього засобу ураження. Коли настане цей момент, усе буде оприлюднено. Це дуже часто відбувалося. Коли вже через деякий час, коли це не є якоюсь секретною інформацією, вона публікувалася з верифікацією.
Наприклад, як торік, коли почали масово падати шаеди, наприкінці 2024-го – на початку 2025-го, масово почали падати шаеди і «Гербери», просто так, десь у полі. Говорили: «РЕБ, РЕБ». А зараз говорять відкрито: це не просто РЕБ, це «Лима». У неї є назва, вона працює, вона придушує РЕБ. Цей РЕБ придушує дрони-камікадзе, цей РЕБ придушує КАБи. Тобто досить потужний елемент, який з’явився у нас на озброєнні», – розповів «Крим.Реалії» військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Пороми та великі десантні кораблі
Ще одна ланка логістики, що зазнає атак, – поромне сполучення між Кримом і Росією. На початку квітня підрозділи ГУР МОУ вивели з ладу залізничний пором «Славянин». Раніше було завдано ударів по поромах «Авангард» і «Конро Трейдер».
«Тактика правильна. Ударили по цих поромах, вони їх майже полагодили, знову вдарили, хай знову лагодять. Колись з одним експертом, здається, ми з вами про це говорили, я цей приклад наводив по нафтовій галузі, коли казав, що нам треба працювати системно. А що означає системно? А от, щоб той потік нафтодоларів, який виробляють ці нафтопереробні заводи, перетворився на зворотне – щоб із бюджету вони «тягнули» на себе. Так і Керченська поромна переправа. Тепер вона тільки гроші висмоктує, а працювати не працює», – вважає військовий експерт Павло Лакійчук.
18 і 20 квітня 2026 року після ударів були виведені з ладу одразу два великі десантні кораблі Чорноморського флоту – «Ямал» і «Николай Фильченков». Армія РФ також використовує ВДК як логістичну ланку – для транспортування морем військових вантажів. Сили оборони України явно відстежують етапи їхніх ремонтів, зазначає експерт Павло Лакійчук.
«Хтось із хлопців, із наших колег, військових, із ВМС наших, після удару по Севастопольській бухті каже: «Що вони там несуть? Та це ж усе старі російські ВДК, які стоять на ремонті в Севастополі». Усе правильно, якраз по них і б’ють. Ударили торік, вони стоять усі в ремонтах, гроші витрачають, замість того, щоб працювати. Подивилися, що за місяць вони з заводу вийдуть. Що треба робити? Продовжити ремонт ще на пів року, на рік, потім ще раз прилетить», – вважає військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центра глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Важкодоступні об’єкти забезпечення
Є в Криму і об’єкти логістики чи забезпечення, які заховані в природних ландшафтах. Наприклад, підземне сховище ПММ у Севастополі під назвою «Штольня №1». Тут – 4 нафтові резервуари заввишки понад 32 метри. Над базою – купол із приблизно 30 метрів гірських порід. У сховищі – ПММ для кораблів, авіації та берегових частин Чорноморського флоту.
«Це все підземні сховища під бетонними плитами, які були розроблені на випадок ядерної війни. Дістатися до них дуже складно. У Сухарку вони ходять, транспорти ходять, розвантажуються, завантажуються бойові кораблі, майданчики ці – навантаження, розвантаження – ось уразливе місце. Те саме Нафтогавань, так, ці бочки, вони під бетонним дахом, але куди йдуть шланги? Усе одно, щоб щось працювало, воно має виходити на відкритий простір. От і це уразливі місця. Знаєте, як – гадюку можна не вбивати, а вирвати у неї зуби, і вона стане нефункціональною. Так і російські окупаційні війська – треба шукати, якщо до їхнього мозку не доберешся, він там маленький, а кістяк – здоровенний», – вважає військовий експерт Павло Лакійчук.
Керченський міст – найскладніше завдання
Керченський міст залишається найскладнішим логістичним об’єктом, вважають українські військові експерти. Атаки з неба на нього тривають, до нього дістають і морські дрони. Наприклад, наприкінці травня було здійснено удари по патрульному сторожовому катеру ФСБ «Соболь» і протидиверсійному катеру «Грачонок» – із загиблими та пораненими.
«До речі, «Грачонка» із «Соболем» підстрелили, як кажуть, прямо буквально під самими опорами мосту», – звертає увагу військовий експерт Павло Лакійчук.
Сам міст вивести з ладу складніше – він багатоступенево прикритий власною ППО.
«З моря маємо Чорноморський флот, там 120-та, ось ця, Новоросійська бригада прикриває ОВР (охорона водного району), весь протичовновий дозор – це дальній рубіж, там і дозор ППО, і дозор ПЧО (протичовнова оборона) стоїть. Це і прикордонники з Темрюка, у них у Темрюці база. І ще бригада цієї золотовської Росгвардії, причому ця бригада якась дуже специфічна, єдина в Росгвардії бригада, в якій є десантні катери, ці «Грачонки» протидиверсійні. Усе це добро, плюс зональна ППО, як Чорноморського флоту, так і так званих Військово-космічних сил, усе це навколо зосереджено. Тобто пробити дуже складно, але ж пробивають, дістають», – розповідає Крим.Реалії військовий експерт Павло Лакійчук.
Керченський міст залишається найважливішим об’єктом для ураження, це завдання – на перспективу, вважає експерт Олександр Коваленко. Якщо російська армія не матиме сухопутного коридору і Керченського мосту, то її угруповання опиниться в Криму як у пастці.
«Якщо буде перерізана сухопутна логістика, якщо буде перерізана логістика через Керченський міст, то з цього і робимо відповідний висновок. Крим дуже швидко опиниться у стані ізоляції. І не тільки Крим, до речі, в ізоляції опиниться і група військ «Дніпро». Поки що є проблеми з реалізацією цього сценарію, я не буду їх озвучувати, ось так, у відкритих джерелах, але є проблеми, які не дають можливості швидко вирішити ці завдання, особливо з Керченським мостом. Тому це завдання на перспективу. А все, що супроводжуватиме виконання, створення умов для виконання цього завдання, це, знову ж таки, удари по тимчасово окупованому півострову Крим. Об’єктів достатньо», – каже в розмові з «Крим.Реалії» Олександр Коваленко.
Українські військові експерти зазначають, що якщо програма «Логістичний локдаун» Сил оборони України збереже свої темпи, це може серйозно підірвати оборонний потенціал армії РФ.
«І це реально. Тобто я вважаю, що якщо ця тенденція буде збережена протягом року, говорити про нормальну логістику взагалі росіяни на півдні України не зможуть. А якщо у них не буде нормальної логістики абсолютно, це проблеми вже не тільки їхньої здатності проведення наступальних операцій, а навіть оборонних. Тобто ми можемо все чіткіше і голосніше говорити про те, що дійсно в якийсь момент може відкритися для нас вікно можливостей, щоб змінити ситуацію на півдні України», – зазначає Олександр Коваленко.
Військовий експерт Олександр Коваленко вважає, якщо темп результативних атак по логістиці російської армії збільшиться, то серйозні зміни на фронті півдня України можуть відбутися до кінця 2026 року.
Алексіна Дорогань, «Крим.Реалії»
Порада від Українські факти: Систематичне знищення російської логістики в Криму та на півдні України, зокрема шляхів постачання, складів пального та транспортних вузлів, є ключовим елементом стратегії українських Сил оборони, що може призвести до значного послаблення оборонного потенціалу агресора та створити сприятливі умови для подальших наступальних дій.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: glavcom.ua