Україна та Молдова спільно реагують на критичне обміління Дністра
Через безпрецедентно низький рівень припливу води, Україна та Молдова досягли домовленості про тимчасове скорочення скидів із Дністровського комплексного гідровузла. Це екстрене рішення спрямоване на запобігання ще більш серйозним наслідкам екологічної кризи, що охопила річку.
Новий режим роботи водосховища
Нововведений режим, який передбачає підтримку скиду води на рівні 85 кубометрів за секунду, буде чинним щонайменше два тижні. Його можуть переглянути, якщо гідрологічна ситуація погіршиться. Рішення ухвалено на позачерговому засіданні Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер.
Підтримка такого режиму скидів можлива за умови, що приплив води до водосховища коливатиметься в межах 50–90 кубометрів за секунду. У разі подальшого зниження цього показника або загострення ситуації, комісія проведе повторне екстрене засідання.
Рекордна посуха та її наслідки
Згідно з даними Українського гідрометцентру, липень 2026 року став одним із найпосушливіших за останні роки. Водність більшості річок української частини басейну Дністра становила лише 10–40% від норми, а приплив до Дністровського водосховища – близько 21% від середнього багаторічного показника.
8 липня було зафіксовано найнижчий добовий приплив води за весь період експлуатації водосховища. Прогноз на серпень не обіцяє суттєвого покращення ситуації.
Пошук балансу між зобов’язаннями та інтересами
Протягом липня Україна забезпечувала компенсуючі скиди води на рівні не менше 100 кубометрів за секунду. Це дозволило Молдові накопичити необхідні ресурси в Дубосарському водосховищі та забезпечити стабільне водопостачання Кишинева. Однак, збереження такого режиму створювало ризики для українських водозаборів та інших водокористувачів.
Наразі 92 водокористувачам у басейні Дністра вже обмежено спеціальне водокористування. Заступниця міністра економіки та довкілля Ірина Овчаренко наголосила на необхідності збалансувати виконання міжнародних зобов’язань із захистом інтересів українських громад та водокористувачів, оскільки від рівня води у Дністрі залежить забезпечення населених пунктів, підприємств та робота водозаборів.
Рішення щодо роботи Дністровського водосховища ухвалюються на основі актуальних гідрологічних даних, наукових прогнозів та в тісній координації з молдовською стороною.
Енергетична криза в Угорщині як приклад
Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив про можливу енергетичну кризу в країні з початку наступного тижня. Причиною стало призупинення роботи єдиної атомної електростанції «Пакш» через рекордно низький рівень води в Дунаї. Очікуване зростання споживання електроенергії під час спеки створює додаткові ризики для енергосистеми. Уряд Угорщини вже готує звернення до великих промислових споживачів з проханням добровільно скоротити споживання, а також розробляє механізм запровадження обов’язкових тимчасових обмежень.
Порада від Українські факти: Україна та Молдова мають терміново узгодити режим роботи Дністровського водосховища, щоб збалансувати потреби обох країн та запобігти екологічній катастрофі через критичне обміління річки.
За матеріалами: glavcom.ua