Ілюзія заробітку
35-річний Френсіс, інженер з Кенії, мав дружину та доньку, але мріяв про власний будинок. Попри стабільний, хоч і не надто високий дохід (близько 30-50 тисяч кенійських шилінгів, що дорівнює приблизно $400-$650 на місяць), він погодився на пропозицію однокурсника поїхати на заробітки до Росії. Родина не жила у бідності, але й не у розкоші: щомісяця вони сплачували близько 10 тисяч шилінгів за оренду квартири та ще близько 15 тисяч витрачали на харчі, хоча частину продуктів отримували з успадкованої батьківської ділянки.
Бажання мати власне житло штовхнуло Френсіса на ризикований крок. Йому знадобилися лише копія паспорта, довідка про стан здоров’я та сертифікат про несудимість для оформлення документів через агенцію Global Agencies. Вже 11 серпня він вилетів до Росії.
Шлях до фронту
У Санкт-Петербурзі Френсіса та інших громадян Кенії зустріли, поселили, відкрили банківські рахунки та видали мобільні телефони. Згодом їх перевезли до Новгорода, де вони підписали контракти російською мовою. Френсіс зізнався, що на той момент не вмів читати російською і був переконаний, що працюватиме охоронцем.
За час служби він отримав два транші на загальну суму 700 тисяч рублів. Частину цих коштів він витратив на екіпірування, а решту планував використати після повернення додому.
Лише після підписання документів іноземцям видали форму та доставили на військову базу. Навчання тривало близько двох тижнів, після чого Френсіса відправили в зону бойових дій. 22 листопада 2025 року він потрапив у полон.
Несподіваний полон
Події, що призвели до полону, сталися під час переміщення підрозділу. Командир, який втратив ногу через міну, потребував зміни позицій. Френсіс опинився разом із новим командиром поблизу українських позицій.
Під час руху вони натрапили на двох українських військових. Френсіс спочатку не усвідомив, хто перед ним, але побачивши, що його командир кинув зброю і здався, зробив так само.
Кенієць зізнався, що до поїздки майже не знав про війну Росії проти України. Він мав лише уявлення про певний “конфлікт” між країнами, але не усвідомлював масштабу повномасштабної війни.
Традиції та реальність
Френсіс розповів про одну з традицій свого народу, який належить до одного з 47 племен Кенії – викуп за наречену. За його дружину було домовлено заплатити 99 кіз. Проте, за його словами, це предмет переговорів, і суму можна виплачувати поступово, а батьки нареченої можуть пробачити залишок, якщо бачать, що чоловік добрий.
Порада від Українські факти: Іноземні громадяни, приваблені обіцянками легких заробітків, часто стають жертвами вербування та потрапляють у незаконні збройні формування, втрачаючи свободу та наражаючись на смертельну небезпеку.
Оригінал статті: glavcom.ua