Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який стосується забезпечення освітніх прав корінних народів та національних меншин України. Цей документ, який неофіційно називають “угорським”, був прийнятий на тлі блокування Будапештом переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Угорщина вимагала врегулювання питань прав угорської меншини в Україні.
Позиція Угорщини та переговори з ЄС
Відносини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими, незважаючи на зміну прем’єр-міністра Угорщини. Попередній уряд Віктора Орбана активно використовував тему національних меншин для блокування євроінтеграції та фінансової допомоги Україні. Новий прем’єр Петер Мадяр пом’якшив антиукраїнську риторику, але продовжує висувати вимоги Києву, зокрема щодо поступок українській стороні.
Україна відкрила перші два кластери у переговорах про вступ до ЄС, але подальший прогрес був зупинений через позицію Угорщини. Угорський уряд вимагав вирішення питання прав угорської меншини як умову для розблокування подальших переговорів.
Показовим ігноруванням з боку Будапешта стало небажання Петера Мадяра брати участь у саміті “Карпатської вісімки”, що свідчить про складність двосторонніх відносин.
Проте, дипломатичні зусилля дали результат: досягнуто домовленості про розблокування двох єврокластерів для України в обмін на підтримку закону про національні меншини, що може бути представлено угорським прем’єром як його досягнення.
Зміст нового закону про національні меншини
Законопроєкт № 16119 надає школам, де понад 50% учнів навчаються мовою національної меншини (що є офіційною мовою ЄС), статус закладів національної меншини. Це дозволяє ширше використовувати рідну мову в освітньому процесі поряд з державною українською.
Важливо зазначити, що російська мова не підпадає під дію цього закону, оскільки він стосується лише офіційних мов країн ЄС.
Ключові положення закону:
- Закріплюється право використовувати мову національної меншини (офіційної мови ЄС) не лише на уроках, а й під час “інших форм комунікації” в закладах освіти.
- Заклади освіти отримують право дублювати вивіски, службову документацію та документи про освіту мовою національної меншини.
- Керівник або заступник такого закладу повинен володіти відповідною мовою меншини.
- Освітня програма може включати вивчення національної історії, традицій та культури.
- Рішення про кількість предметів, що викладаються державною мовою, приймається закладом освіти на підставі заяви батьків.
- Особи, які здобували освіту мовою нацменшини, матимуть право складати ЗНО/НМТ (крім мовно-літературної галузі) із завданнями, перекладеними відповідною мовою, з моменту набуття чинності законом.
- У разі ліквідації чи реорганізації шкіл, засновник зобов’язаний гарантувати продовження навчання цією ж мовою.
Додатково, для шкіл, які вже мали статус закладів національної меншини, вимоги до кількості учнів для збереження цього статусу знижено до 20%. Чинним керівникам приватних закладів освіти з класами нацменшин не потрібно повторно підтверджувати рівень володіння українською мовою.
Реакція та перспективи
Автори законопроєкту, зокрема голова комітету Микита Потураєв, наголошують, що документ не спрямований на якусь окрему меншину, а має на меті задовольнити потреби всіх національних меншин, окрім держави-агресора. Він також зазначив, що румунська меншина також вітає цей законопроєкт.
Однак, серед депутатів лунають і застереження. Наталія Піпа з фракції “Голос” наголосила на проблемах із знанням української мови серед учнів на Закарпатті.
Незважаючи на певні зауваження, ухвалення цього законопроєкту задовольнило обидві сторони – Україну та Угорщину. Це відкриває шлях до відкриття двох євроінтеграційних кластерів для України.
Порада від Українські факти: Ухвалення закону про національні меншини є важливим кроком для євроінтеграції України, але потребує уважного моніторингу щодо його впливу на статус української мови.
За матеріалами: glavcom.ua