Новий прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів першу телефонну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн 20 липня. Корецький наголосив, що Україна розраховує на оперативне відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу до Європейського Союзу. Він також запевнив, що уряд продовжить реалізацію необхідних реформ та виконання зобов’язань у рамках євроінтеграційного процесу.
Видання «Главком» запускає спеціальний проєкт «Вступаємо в ЄС?». Він покликаний розкрити, що насправді чекає на Україну, її бізнес та громадян після виконання всіх вимог для інтеграції до Євросоюзу. Ми детально розглянемо найважливіші переговорні кластери, пояснюючи, які зміни вони передбачають, які реформи має провести держава та як це вплине на наше життя.
Чому вступ до ЄС – це тривалий процес?
Багато українців сприймають вступ до Європейського Союзу як процес, що принесе виключно позитивні результати: вільний європейський ринок, дотації та фінансову підтримку для бізнесу.
Проте це лише одна сторона медалі, адже євроінтеграція є «шоковою терапією», яка веде до повного переформатування економіки та законодавства.
Процес вступу до ЄС поділено на шість кластерів, які, своєю чергою, складаються з 33 переговорних підрозділів. Загальна процедура починається з аналізу європейською стороною українського законодавства, після чого країни-члени Євросоюзу схвалюють почергове відкриття та закриття цих кластерів.
Найголовнішим серед шести кластерів є перший, під назвою «Основи». Він був відкритий для України 15 червня цього року. Цей кластер відкривається першим і закривається останнім, визначаючи темп для інших реформ. Не варто очікувати на його швидке проходження, адже досвід країн Балканського півострова яскраво демонструє, наскільки тривалим є цей процес.
Шлях балканських держав до ЄС
| Країна | Старт переговорів | Скільки триває процес |
|---|---|---|
| Хорватія | Жовтень 2005 | Зайняло 8 років, країна вже в ЄС |
| Сербія | Січень 2014 | Триває 12 років |
| Чорногорія | Червень 2012 | Триває 14 років |
| Північна Македонія | Березень 2022 | Триває 4 роки |
Розділ 5 – Публічні закупівлі
ЄС функціонує за принципом вільної конкуренції. Це означає, що європейські компанії повинні мати такий самий доступ до державних закупівель, як і українські виробники. Як наслідок, вимога щодо обов’язкової локалізації виробництва, яка надавала перевагу вітчизняним компаніям, має бути скасована.
Наразі в Україні діє кілька таких програм: якщо держава або місцеві громади купують транспорт, комунальну техніку чи обладнання за бюджетні кошти, обов’язковою є частка українських комплектуючих. З кожним роком цей відсоток зростав, і у 2026 році він мав досягти 30%.
Щоб зрозуміти масштаб державної підтримки, розглянемо урядову програму «Шкільний автобус». Завдяки правилу локалізації значна частина державних коштів спрямовувалася саме українським виробникам. За даними Міністерства економіки, лише протягом 2023-2024 років через систему Prozorro на шкільні автобуси було витрачено понад 3 мільярди гривень. У 2025 році уряд виділив на це ще 1,6 мільярда, а в бюджеті на 2026 рік на закупівлю понад автобусів закладено 2 мільярди гривень.
Як відмова від локалізації вплине на бізнес? У разі повністю вільного ринку, без державної підтримки вітчизняного виробництва, наші заводи, такі як «Еталон», будуть конкурувати на тендерах з Mercedes чи Solaris. Потенційно це може призвести до програшної боротьби з європейськими компаніями та звільнення тисяч людей.
Як показує практика, правило «локалізації» також працює неідеально. Прикладом є ситуація з Київським машинобудівним заводом. Директор підприємства Олег Безвершенко у коментарі Delo.ua визнав: завод підтримує частку української складової понад 40%, проте все одно програє конкуренцію іноземним компаніям.
Стрімке зростання цін на електроенергію, пальне та логістику призводить до того, що крани, які виробляє цей завод, стають дорожчими за китайські аналоги. Виробництво останніх зосереджене у технопарках із замкненим циклом та користується значною підтримкою уряду КНР. Натомість українському бізнесу доводиться боротися ще й із внутрішньою бюрократією, адже спроба отримати державний грант перетворюється на марафон, де підготовка документів триває місяцями, а державного фінансування компаніям доводиться чекати понад пів року.
Як цю проблему вирішили інші країни: Польща свого часу теж проходила цей етап і відкрила ринок для сусідів по ЄС. Тоді польський уряд допоміг місцевим компаніям залучити дешеві європейські кредити на повну модернізацію заводів. Завдяки цьому польський виробник автобусів Solaris покращив продукт, навчився перемагати у відкритих тендерах та став одним із лідерів на європейському ринку.
Розділ 32 – Фінансовий контроль
Європа вимагає повної прозорості, що, у свою чергу, для українського бізнесу означатиме припинення практики виплати зарплат «у конвертах». За даними Мінекономіки, рівень тіньової економіки в Україні становить від 30% до 40% ВВП. Значна частина сфери обслуговування працює за напівлегальними схемами: використовує мережі ФОПів або занижує прибутки для економії на податках.
Масштаб проблеми ілюструє, наприклад, перевірка львівських ресторанів, яку міська рада провела минулого року. Проаналізувавши 66 закладів, чиновники виявили розбіжність між офіційною та тіньовою заробітною платою: в оголошеннях про роботу пропонували зарплату у 24-26 тисяч гривень, а у звітах показували лише 8-15 тисяч гривень. Навіть після переговорів із владою, багато закладів продовжують декларувати зарплати до 10 тисяч гривень і досі. І це при тому, що станом на липень 2026 року реальна середня зарплата у Львові вже сягнула 32 тисяч гривень.
Основна причина ухилення від сплати податків – висока вартість легальної праці. Якщо власник хоче нарахувати працівнику 30 тисяч гривень «в білу», йому доведеться сплатити 18% податку на доходи, 5% військового збору та 22% ЄСВ. У підсумку працівник отримує на руки близько 23 100 гривень, а витрати підприємця сягають майже 36 600 гривень. Коли ж європейські норми змусять державу контролювати кожну операцію, а бізнес – сплачувати податки в повному обсязі, у нього залишиться лише два виходи: або підвищувати ціни на послуги, або закриватися.
Схожий перехід пережила Румунія. Щоб вивести малий бізнес із тіні та збільшити податкові надходження, там запровадили систему електронних накладних та контроль касових апаратів. Це викликало протести серед підприємців, частина з яких не витримала нових правил і припинила діяльність. Проте в результаті ринок став прозорішим, а податкові надходження до бюджету зросли.
Розділи 23 і 24 – Правосуддя та верховенство права
Вимоги щодо верховенства права звучать загально, але саме вони найбільше впливають на економіку. Не є таємницею, що в Україні існує великий бізнес, який розбудовувався зокрема на лобіюванні інтересів у владі. Щоб запобігти цьому, ЄС вимагатиме зробити Антимонопольний комітет та суди абсолютно незалежними, тим самим розширивши їхні повноваження.
Як це вплине на українців: якщо система запрацює за правилами ЄС, монополісти втратять можливість диктувати умови через лобіювання. Для українців це радше позитивний фактор, адже на внутрішньому ринку з’явиться більше іноземних компаній, що призведе до зростання конкуренції та може спричинити зниження цін. Однак для реалізації такого плану необхідна політична воля та протистояння монополістам.
Згадаймо ситуацію з 2019 року, коли Антимонопольний комітет України ухвалив рішення про примусовий поділ азотного холдингу Ostchem, що належить підсанкційному олігарху Дмитру Фірташу, та наклав штрафи. Однак у липні 2022 року підприємства холдингу виграли касацію у Верховному Суді, який остаточно скасував це рішення, тому примусового поділу компанії не відбулося.
Як цю проблему вирішили інші країни: найближчий приклад – знову ж таки Румунія. На вимогу ЄС вони створили Національне антикорупційне управління, яке зруйнувало олігархічні зв’язки, відправивши за ґрати десятки міністрів, депутатів та суддів. Це була одна з головних умов підтвердження того, що закон у країні дійсно працює.
Висновки: не варто очікувати швидкого та безболісного вступу до ЄС
Відкриття Кластера «Основи» – це лише початок «шокової терапії» для України. Досвід балканських країн доводить, що цей шлях неможливо подолати швидко. Від держави вимагатимуть непопулярних рішень, а від бізнесу – повної сплати податків.
Скасування пільг під час державних закупівель позбавить частину української промисловості гарантованих замовлень. Жорсткий податковий контроль виведе економіку з тіні, але ціни на послуги та товари можуть зрости, а частина малого та середнього бізнесу може припинити діяльність.
Хоча це й болісні зміни для економіки, це єдиний шлях до повноправного членства в європейському ринку.
«Главком»
Порада від Українські факти: Вступ до ЄС для України означатиме глибокі економічні реформи та зміни, які вимагатимуть адаптації від бізнесу та громадян, але в довгостроковій перспективі це шлях до модернізації та інтеграції в європейський простір.
Подробиці можна знайти на сайті: glavcom.ua