Прізвище Вадима Альперіна, якого у 2021 році внесли до сакційного списку РНБО України як людину, яка входить до десятки найбільших контрабандистів, знову спливло у корупційному скандалі.
Точніше, два скандали – перший пов’язаний з дерибаном землі у центрі Одеси, другий – з контрабандою трикотажу та липовим поверненням ПДВ за цей трикотаж. Перед тим, як перейти до цих скандалів, слід нагадати, що президент Володимир Зеленський назвав у 2019 році Альперіна «одним із хрещених батьків контрабанди в Україні», а у 2021 році позбавив його громадянства. У цей час Вадим Альперін був фігурантом кримінальної справи за звинуваченням у змові з головою Одеської митниці Володимиром Передерієм, який організував схему, завдяки якій Альперін не сплачував мита зі своїх вантажів. Альперіна звинувачували за трьома статтями: ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків), ч. 2 ст. 364 (зловживання службовими повноваженнями) КК України. Загальні збитки, за версією слідства, становили 63,8 мільйона гривень.
Але, як повідомив керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, справу щодо Альперіна 12 жовтня було закрито Вищим антикорупційним судом.
Тим часом, крім активного юридичного захисту, Альперін продовжив «обробляти» Одесу, яка є його базовим регіоном. Тут виник скандал із забудовою Артилерійського парку, зведеного на землях колишнього Другого єврейського цвинтаря, знесеного 1978 року. На його місці виник парк та автогаражний кооператив. Що відчували родичі похованих на цьому місці – здогадатися нескладно, до того ж тут були могили євреїв, які загинули, зокрема, й від єврейських погромів 1905 року. Але це історія, хоча ставлення до неї місцевої влади, м’яко кажучи, вражає.
Забудова єврейського цвинтаря: інтереси Альперіна лобіює голова фракції «Слуга народу»
Ще більш вражаючою є історія спроби Вадима Альперіна захопити чотири гектари землі, де колись розташовувався Другий єврейський цвинтар. В цьому випадку він вступив у конфлікт з іншою впливовою особою в Одесі – грецьким забудовником Пантелісом Бумбурасом. Девелоперська фірма «Гефест», яку представляє ТОВ «Екател Авто», намагається орендувати частину землі на вулиці Краснова, 4 «під розміщення паркінгів на землях суспільної та житлової забудови». Однак на ділянці лише один об’єкт площею 60 кв. метрів, а решта 9 940 кв. метрів використовуються під навіси для автомобілів, що наразі функціонують як стоянка.
Ця земля є важливою для будівництва, запланованого Альперіном, оскільки вона забезпечує вихід на центральну вулицю. Хоча Альперін зміг відстояти свої чотири гектари перед Міністерством оборони, будівництво Бумбураса зменшує йому можливості до вузького проїзду завширшки два метри.
Зрозуміло, що така ситуація не влаштовує Вадима Альперіна, і тепер в Одеській міській раді розгорілися інтенсивні баталії щодо надання ТОВ «Екател Авто» земельної ділянки, при цьому не обійшли увагою і знесений єврейський цвинтар.
За всієї справедливості даного запиту, в якому згадуються видатні представники єврейського народу, поховані на спірній ділянці землі, очевидним є факт, що доля їхніх останків (як і сотень інших євреїв, похованих на Другому єврейському цвинтарі) не цікавила нікого рівно до того моменту, поки земля не сподобалася Альперіну. Але, що ще цікавіше, питання порушив депутат Одеської міської ради Вадим Мороховський, який є головою фракції «Слуга народу».
Що просто вражає на тлі заяв президента, на чиєму іміджі та імені представники «Слуг» влетіли і до парламенту, і до місцевих рад. Все пояснюється досить просто – Мороховського в Одесі називають одним із представників Альперіна і в Одеській міській раді, і партії «Слуга народу».
Контрабанда та повернення ПДВ
Цю історію доповнює інша, з контрабандою текстилю та липовими поверненнями ПДВ, гроші від яких Вадим Альперін якраз і вкладає у забудову Одеси та людей, які лобіюють його інтереси в Одеській міській раді.
Через ту саму Одеську митницю, яку Альперін продовжує так само контролювати, на фірми, підконтрольні Вадиму Альперіну, заходять вантажі з трикотажем. 90% цих вантажів декларуються як дешева поліетиленова плівка, що знижує вартість розмитнення у десятки разів, решта декларується як трикотаж. Що дозволяє потім отримувати від держави сплачений ПДВ, причому Альперін за цим поверненням не стоїть у нескінченній черзі, подібно до інших одержувачів ПДВ, що повертається. На даний момент відомо два «комплекти фірм», на які оформляється цей текстиль.
Такий підхід, за інформацією джерел інтернет-видання «Монітор» на одеській митниці, дозволяє Альперіну «піднімати» на одному контейнері від 80 до 100 тисяч доларів США. Але це не все. Ще кілька десятків фірм засвітилися в іншому скандалі, цього разу спричиненому дивними контрактами ТОВ «МІК» із Міноборони на пошиття форми. Ці фірми поставляють на адресу ТОВ «МІК» текстиль, отриманий від низки фірм, афілійованих з Альперіним.
Але річ у тому, що цей текстиль не використовується у виробництві форми, яку ТОВ «МІК» шиє на замовлення Міністерства оборони. Проте лише сума ПДВ у закупівлях ТОВ «МІК» від фірм, наведених на фото вище, становить 145 мільйонів гривень.
Як пише «Монітор», гроші, вкрадені через ці схеми, Вадим Альперін вкладає у забудову Одеси та депутатів, які лобіюють його інтереси в Одеській міській раді. І заразом – у суддів, які так гуманно закривають стосовно нього кримінальні справи. Саме тому Вадим Альперін, незважаючи на санкції, відібраний український паспорт (після чого, до речі, його мали депортувати) і кримінальні справи (які успішно закриваються, як ви пам’ятаєте) продовжує бути тим, ким його назвав свого часу Зеленський – королем контрабанди.
