Країни Європи, зокрема Франція, Німеччина та Велика Британія, активізують зусилля для забезпечення своєї участі у майбутніх переговорах щодо врегулювання російсько-українського конфлікту. Це пов’язано з побоюваннями, що адміністрація Дональда Трампа може виключити європейські держави з цього процесу.
Європейські дипломати розробляють модель майбутніх переговорів, яка б враховувала та захищала інтереси континенту. Керівну роль у цих зусиллях відіграють Франція, Німеччина та Велика Британія. За словами джерел, саме ці країни очолюють процес формування європейської позиції, хоча Велика Британія, з огляду на зміну прем’єр-міністра, виявляє певну обережність у відносинах із Трампом.
Деталі
Наразі немає чітких ознак готовності російського керівництва до серйозних переговорів. Європейські країни очікують, що ключову роль у врегулюванні конфлікту відіграватимуть Сполучені Штати. Однак, зважаючи на триваючі ракетні атаки Росії на українські міста, європейці наполягають на відновленні співпраці Вашингтона з Москвою.
Водночас, врегулювання українського питання та відносини з Росією є надто важливими для Європи, щоб залишати їх на розсуд непередбачуваної адміністрації Трампа. Країни ЄС прагнуть уникнути ситуації, коли будь-які угоди будуть укладені без їхньої участі.
Експерти та західні чиновники прогнозують подальше загострення війни. Деякі припускають, що президент Росії може оголосити часткову мобілізацію після вересневих парламентських виборів. Існує також побоювання, що загнаний у кут Путін може вдатися до ескалації конфлікту, випробовуючи солідарність НАТО.
“Путін заявив, що Росія повинна принаймні отримати повний контроль над Донбасом. Якщо росіянам не вдасться досягти цього до осені 2027 року, переговори стануть більш імовірними. А ключові рішення мають бути прийняті заздалегідь”, – йдеться у публікації.
Міністерство закордонних справ Великої Британії назвало обговорення спекулятивними. Представник ЄС наголосив на взаємодоповнювальному характері різних дипломатичних зусиль, уникаючи будь-яких суперечок щодо представництва на даному етапі.
Президент України Володимир Зеленський прагне, аби Європа була представлена за столом переговорів, зазначив директор дослідницького інституту Карнегі Росія Олександр Габуєв.
Європейський Союз, який ввів 21 пакет санкцій проти Росії та контролює значну частину заморожених російських активів, має відігравати свою роль. Обидва аспекти будуть ключовими для будь-якого дипломатичного вирішення.
Велика Британія, Франція та Німеччина вважають, що саме вони повинні стати основними переговорниками на підтримку України. Ці три країни, відомі як “E3”, є ядром “коаліції охочих”, яка підтримує Україну, і розробили варіанти військових та безпекових гарантій для країни після врегулювання.
До консультацій також планується залучити Польщу, Італію та країни Північної Європи, а Європейський Союз має бути поінформований і залучений пізніше. Деякі менші країни, особливо ті, що межують з Росією та Україною, як-от країни Балтії та Угорщина, висловлюють певну недовіру до Франції та Німеччини як представників своїх інтересів.
У червні відбулася низка зустрічей та обговорень з цього приводу, на тлі наполягань Зеленського на підготовці до переговорів з Росією та Сполученими Штатами.
Зеленський звернувся до Великої Британії, Франції та Німеччини, зустрівшись з їхніми лідерами в Лондоні 7 червня. Метою зустрічі було обговорення ролі Європи у майбутніх переговорах з Росією та визначення принципів будь-якої угоди. Через чотири дні посли цих трьох європейських країн провели незвичайну зустріч у Москві з заступником міністра закордонних справ Росії Михайлом Галузіним, відповідальним за Україну.
Кая Каллас, глава зовнішньополітичного відомства ЄС, відзначила звернення Зеленського до Великої Британії, Франції та Німеччини, заявивши, що ці три країни поважають “основні європейські інтереси безпеки”, зокрема послаблення санкцій та розморожування російських активів. Вона зазначила, що ще рано робити остаточні висновки щодо представництва, але ключові інтереси мають бути враховані.
Після цього Європейський Союз зробив попередні кроки для встановлення каналів зв’язку з Росією. Керівник апарату голови Європейської ради Антоніу Кошти, Педро Луртіє, провів переговори з російськими посадовцями, включно з Юрієм Ушаковим, ключовим російським контактним пунктом для посланця Трампа Стіва Віткоффа, з метою налагодження дипломатичного каналу.
“Ми не можемо покладатися виключно на інших у тлумаченні російських меседжів, і ми повинні мати можливість безпосередньо доносити до Росії наші власні послання”, – заявив Кошта після європейської зустрічі 19 червня. Однак він визнав відсутність “переконливих ознак” з боку Москви щодо готовності до “серйозних переговорів на даний момент”.
В обох випадках офіційна відповідь Росії була “зневажливою”, а Галузін висловив думку, що три країни “підштовхують Україну до продовження війни проти Росії”.
Звернення Кошти викликало розбіжності: Франція та Німеччина критикували його за надмірну активність, Австрія та Бельгія підтримали, а країни Балтії виступили проти будь-якого діалогу з Москвою, вважаючи це грою на руку Росії.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив: “Коли будуть переговори, європейці повинні бути за столом переговорів”, і “президент Кошта, в межах своїх повноважень, матиме своє місце”.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що три країни діють “на пряме прохання України”. Він додав: “Це також створює певну внутрішню логіку для тісної співпраці Великої Британії, Німеччини та Франції; це великі європейські держави, і вони також роблять значний внесок у військову підтримку України”.
Щодо представництва від Європейського Союзу, він зазначив: “Ми вирішимо це, коли відбудуться переговори”.
З огляду на відсутність інтересу Путіна, європейці вдаються до бажаного мислення, вважає Норберт Реттген, німецький політик та експерт з безпеки. “У певний момент Європа повинна бути присутня, оскільки європейська безпека поставлена на карту, а Вашингтон більше не розглядає її як життєво важливий інтерес Америки”, – сказав він.
“Але поки що, – продовжив Реттген, – Путін бачить перевагу у спробах розділити Захід і керувати Європою через Вашингтон”.
Інші вважають, що європейський підхід до Росії давно назрів. Ставки настільки високі, що відсутність прямих каналів зв’язку Європи з Росією з моменту вторгнення в Україну у 2022 році “є майже злочинним невиконанням обов’язків”, заявив Марк Леонард, директор Європейської ради з міжнародних відносин.
Ганс-Дітер Лукас, колишній німецький дипломат, який обіймав посаду посла в НАТО, Франції та Італії, зазначив, що багатосторонні переговори щодо іранської ядерної угоди 2015 року, укладенню яких він сприяв, містять цінні уроки.
“Ми не можемо відставати, як це сталося” у листопаді 2025 року, коли Трамп і Віткофф розробили свій 28-пунктний “мирний план” з Москвою, сказав він. “У європейців є карти, але нам потрібно розіграти їх розумно”.
Тим не менш, Лукас додав: “Нам знадобиться дуже тісна співпраця та координація зі Сполученими Штатами, інакше росіяни вставлять клин між нами”. І тут, додав він, “ми повертаємося до фундаментального питання щодо Трампа та трансатлантичних відносин”.
Порада від Українські факти: Європейські держави активно працюють над консолідованою позицією для майбутніх мирних переговорів щодо України, прагнучи забезпечити свою присутність та захистити власні інтереси на тлі невизначеності політики США.
За даними порталу: unn.ua