В іранському керівництві загострюється боротьба між прихильниками укладення угоди зі Сполученими Штатами та представниками жорсткої лінії, які прагнуть продовжити протистояння. Результат цієї внутрішньої конфронтації може визначити, коли і за яких умов завершиться війна зі Сполученими Штатами та Ізраїлем, як повідомляє CNN.
Після шести місяців конфлікту в іранському керівництві чітко вималювалися два табори з протилежними поглядами на подальшу стратегію країни.
Внутрішній розкол
До першого табору, що виступає за досягнення домовленостей зі Сполученими Штатами, належать президент Ірану Масуд Пезешкіан, спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Арагчі. Вони вважають, що Іран має використати поточну ситуацію для укладення угоди, поки зберігає відносно сильну переговорну позицію. Серед аргументів на користь такого підходу — погіршення економічної ситуації, наслідки санкцій та морської блокади, пошкодження інфраструктури та втома суспільства від війни.
Представники жорсткого консервативного крила, включно з частиною керівництва Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та ультраконсервативними силами, дотримуються іншої думки. Вони вважають, що Іран успішно витримав пів року війни, зберігши ключові інститути влади, і затягування конфлікту може збільшити економічні та політичні витрати США, змусивши адміністрацію Дональда Трампа пом’якшити свої вимоги.
Посиленню позицій прихильників жорсткої лінії сприяли останні кадрові призначення в силових структурах. Зокрема, посаду секретаря Вищої ради національної безпеки обійняв колишній командувач КВІР Мохсен Резаї, який висунув США низку умов для припинення протистояння, включаючи зняття санкцій, розмороження активів та припинення військових операцій.
Остаточне рішення щодо стратегічного курсу країни залежить від верховного лідера Моджтаби Хаменеї. Однак, за повідомленнями ЗМІ, він зазнав тяжких поранень на початку війни і керує державою з укриття, що значно посилило вплив КВІР.
Західні ЗМІ зазначають, що американська сторона сумнівається в здатності цивільних іранських представників гарантувати виконання потенційних угод без підтримки військового керівництва.
Економічний тиск
Ситуацію ускладнює погіршення економічного становища Ірану. Річна інфляція сягнула близько 66%, а ціни на продовольство значно зросли. Зовнішня торгівля скорочується через санкції та обмеження морських перевезень. Саме економічна криза є головним аргументом для прихильників швидкого завершення війни, тоді як їхні опоненти вважають, що демонстрація слабкості лише посилить тиск з боку США.
Одним із ключових питань потенційної угоди залишається Ормузька протока, через яку проходила значна частина світових поставок нафти та газу. Іран використовує контроль над судноплавством як важіль тиску, вимагаючи зняття американської блокади та санкцій в обмін на відновлення вільного судноплавства.
Як зазначає CNN, результат боротьби між прагматичним та жорстким крилом іранської влади може стати визначальним фактором тривалості війни. Прихильники домовленостей вважають, що Іран повинен скористатися можливістю укласти угоду до подальшого погіршення економічної ситуації. Їхні опоненти сподіваються, що час працюватиме проти Сполучених Штатів, змушуючи Вашингтон піти на поступки.
Нагадаємо
Раніше президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не ведуть переговори з Іраном, натомість зосереджуються на економічному покаранні Тегерана та погрожують санкціями країнам, що співпрацюють з Ісламською Республікою.
Порада від Українські факти: Внутрішньополітична боротьба в Ірані між прихильниками переговорів та прихильниками жорсткої лінії значно впливає на перспективи завершення конфлікту зі США та Ізраїлем.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua