Видання Financial Times повідомляє, що Україна ставить перед Європейським Союзом “складну дилему”. З одного боку, українська армія відзначається своєю силою, але з іншого – існують значні занепокоєння щодо корупції та дотримання фундаментальних цінностей блоку. У зв’язку з цим Брюссель розглядає можливість реформування процесу вступу, пропонуючи поетапну інтеграцію.
Україна представляє собою “складну дилему” для Європейського Союзу в контексті його розширення. Видання Financial Times зазначає, що, незважаючи на визнання потреби у реформуванні процесу вступу, існують серйозні питання, пов’язані з корупцією, незалежністю судової влади та іншими ключовими цінностями ЄС.
Ключові аспекти розширення
Комісар ЄС з питань розширення, Марта Кос, наголошує на зміні пріоритетів. Якщо раніше розширення сприймалося переважно як економічний компроміс, спрямований на відкриття ринків та стимулювання зростання ВВП нових членів, то зараз значного значення набувають аспекти безпеки та оборони. На тлі невизначеності щодо майбутнього трансатлантичного оборонного пакту, пов’язаної зі зміною позиції США, Європейський Союз активно позиціонує себе як альтернативну структуру для координації політики безпеки. Країни-кандидати, які вже є членами НАТО, такі як Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Туреччина, підкреслюють цю тенденцію.
«Розширення — це не лише про те, щоб кандидати наздогнали нас… сьогодні це також політика безпеки. Йдеться все більше про те, як ми, європейці, можемо працювати разом у нових реаліях світу, у якому ми живемо», — зазначає Кос. Вона додає, що розширення сприяє «переформатуванню політичної та безпекової архітектури Європи для створення Європи, здатної конкурувати з іншими великими світовими силами».
Особливо це стосується України, збройні сили якої є одними з найбільших, найкраще озброєних і найдосвідченіших у Європі. Хоча держави-члени ЄС виявляють бажання бачити Київ та його потужну армію у своєму складі, це викликає значні побоювання. Посадовці ЄС визнають, що без повномасштабного вторгнення Росії, Україна, ймовірно, не отримала б офіційного процесу вступу через масштаби проблем з корупцією та станом судової системи.
Заявлена Україною мета вступу до 1 січня 2027 року, зважаючи на потенційну мирну угоду з Росією, змусила Брюссель переглянути свій підхід до розширення. Один із високопосадовців ЄС, який брав участь у переговорах з Україною, назвав цю мету «криком про допомогу», підкресливши, що Президент Володимир Зеленський усвідомлював її неможливість, але прагнув надіслати чіткий сигнал про необхідність прискореного процесу.
Високопоставлений дипломат ЄС зазначив: «Україна являє собою складну дилему». Він пояснив, що інтеграція країни з 40 мільйонами населення, яка посідає 104-те місце у світовому рейтингу корупції, була б «глузуванням з усього проєкту». Однак, він також наголосив на неможливості «залишати їх напризволяще» і необхідності знайти шляхи для підтримки України протягом тривалого періоду очікування повноцінного членства.
Виникає фундаментальне питання: чи готовий сам ЄС до прийняття нових членів, незалежно від їхньої готовності до вступу до блоку? Високопоставлений чиновник ЄС зазначив, що «найбільший вплив України на дебати щодо розширення, безумовно, полягає в тому, щоб чітко показати, наскільки ми не готові до нових членів».
На тлі зростання дискусій про розширення, країни-члени ЄС почали розглядати різні підходи до реформування процесу вступу. Франція та Німеччина запропонували модель поетапної інтеграції, де переваги членства надаватимуться поступово, у міру досягнення певних етапів реформ, замість традиційної системи повного членства після завершення всього процесу.
«Нам потрібно розвиватися», — підкреслила комісар ЄС Кос, зазначивши, що нинішня методологія датується часами приєднання Іспанії та Португалії до ЄС близько 40 років тому. Брюссель планує представити власні пропозиції щодо реформи розширення, які включатимуть технічну оцінку впливу більшої кількості членів на функціонування та політику ЄС, а також ідеї щодо поступової інтеграції.
«Розширення зараз відбувається зі швидкістю, якої ми не бачили за останні 15 років», — зазначила Кос, наголосивши на необхідності «лідерства та побудови довіри з усіма 27 нашими державами-членами».
Ставлення країн-кандидатів до можливого членства «на півдорозі» є неоднозначним. Київ загалом відхилив будь-які пропозиції, окрім повноцінного членства, тоді як Белград висловив відкритість до такої ідеї.
Порада від Українські факти: Європейський Союз стоїть перед викликом інтеграції України, балансуючи між її військовою потужністю та необхідністю боротьби з корупцією, що може призвести до реформування процесу вступу на користь поетапної інтеграції.
Джерело новини: unn.ua