Як відреагувало на те українське суспільство? Схоже, так як і мало відреагувати, якщо суспільство демократичне та прагне у важкі часи Великої війни зберегти свою державу і власну суб’єктність. Це можна простежити, наприклад, по стрічці Фейсбуку, по її саме патріотичному сегменту, традиційно налаштованому критично до діяльності чинної влади. Пости на підтримку українського Президента, відкидання брехливих цифр і очевидних маніпуляцій, які покликані принизити й обеззброїти Україну, меми та жарти на адресу адміністрації Трампа викладають навіть люди, про яких уявити таке ще вчора було неможливо.
«Я критикую і малюю карикатури на нашу владу, але стану на захист, коли Україну, її народ і президента оббріхує нагодований російською дезінформацією американський самодур», – так підписав чергову влучну ілюстрацію відомий карикатурист Юрій Журавель.
«Ми жартували у 2019 році, що нам ще доведеться Зеленського захищати. Виявилось, то був не жарт», – відреагувала на новини письменниця і громадська діячка Зоя Казанжи.
«Ніхто нас не змусить здати свою країну, окрім нас самих. Тому дуже хотілося б сподіватися, що й Зе і Ко розуміють це. Що тільки єдність усіх українських сил може допомогти вистояти і не піддатися на жоден тиск. З якого боку він би не йшов. Зеленський назовні має опиратися на весь народ. Відчувати за собою підтримку людей. І тоді ніхто не зможе його ні до чого примусити», – так висловився на своїй сторінці блогер, політичний аналітик Богдан Буткевич.
У повітрі відчутно запахло лютим-березнем 2022 року, коли саме єдність, згуртованість українців, стала тим вирішальним чинником, який допоміг відбити й відкинути ворожу орду, зробити те, у що не вірив у світі майже ніхто. Зараз українцям конче необхідно зберегти єдність. І це нам до снаги.
А розгорталися події так.
Що показує КМІС у своєму дослідженні
І цим цифрам цілком можна вірити, запевняють у КМІС. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, пояснює у релізі виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. За умов війни може накладатися певне систематичне відхилення. «Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої», – пояснює Грушецький.
Міжнародна ситуація така і відносини з партнерами складаються наразі так, що частина дискусії стосується обговорення «легітимності» президента України і в медіа можна бачити інформацію, що це може бути однією зі складових можливих «мирних планів» (наприклад, проведення виборів і потім визначення параметрів домовленостей), зазначає Грушецький. «Важливий вимір ставлення до Президента – рівень довіри… сподіваємося, що ця інформація (дані соцопитування, – ред.) буде належним чином використана, коли будуть обговорюватися питання “легітимності” й “виборів”», – вказує він. В українському суспільстві більшість продовжує дотримуватися думки, що вибори мають бути вже після війни і пріоритетом є зміцнення обороноздатності, вважає Грушецький.
«Якщо хтось хоче мене поміняти прямо зараз, то прямо зараз не вийде… Якщо ми говоримо про 4%, то ми бачили цю дезінформацію, ми розуміємо, що вона йде від Росії, і у нас є докази», – так прокоментував закид американського колеги Президент Зеленський під час пресконференції.
КУДИ ХИЛЯТЬ «СОЦІОЛОГИ» В БІЛОМУ ДОМІ
Євген Головаха, директор Інституту соціології НАН України, ледве стримуючи емоції, називає закиди американського президента «знущанням над здоровим глуздом, абсолютною брехнею».
Євген Головаха. Фото Укрінформ
У дослідженні КМІС ідеться про довіру саме Володимиру Зеленському – мова ж не про єднання навколо влади, посади президента, яке відбувалося у перші тижні, місяці повномасштабного вторгнення. «То було шокове єднання. А далі – твереза оцінка українців, які втратили рожеві окуляри ще у 2023 році після невдалого контрнаступу, – пояснює професор Головаха. – Є
«Як би Путін цього не хотів і як би Трамп йому не підігрував, ми не можемо в умовах війни скласти нормальний перелік виборців, – говорить вчений. – Знадобилась би копітка робота на місцях, великі кошти, а їх не вистачає зараз на нагальні потреби фронту». Процес відволік би від спротиву ворогу велику кількість людей, а головне – міг би спровокувати розкол у суспільстві ще й на ґрунті політичних симпатій. «
А ті «4%» як раз свідчать про рівень компетентності нинішньої американської адміністрації, вважає експерт. «Я б хотів сподіватися, що це некомпетентність, а не маніпуляції і підігравання Путіну», – робить висновок керівник Інституту соціології. Бо вже, мовляв, виникають сумніви – на чиєму боці адміністрація Дональда Трампа: демократії чи «вісі зла». І взяті зі стелі 4%, і міфічні 350 мільярдів нібито «проїдених» Україною – все це виходить за межі розуміння сучасного демократичного світу. Ймовірно, Європа має розцінювати ці заяви як сигнал, що давно слід перебрати на себе відповідальність, за висловлюванням Головахи, за «збереження людської цивілізації й демократичного порядку у світі». «Інакше світ перетвориться на жахливе місце, де диктатори, маніпулятори диктуватимуть свою волю іншим, – впевнений Євген Головаха. – А сама Америка знову буде великою, коли позбудеться Трампа».
ЦЕ ХТО ЩЕ ТУТ ДИКТАТОР, ПИТАЄТЬСЯ
На пресконференції у Мар-а-Лаго. Ілюстрація Телеканал Київ
Трамп давно захоплюється Путіним, вважаючи його сильним та «дуже розумним» лідером і союзником, вважають у виданні NYT. Він демонструє намір припинити ізоляцію Путіна та повернути Росію в міжнародну спільноту як стратегічного партнера США. І така політика нинішнього президента може стати одним із найкрутіших розворотів в американській дипломатії за останні десятиліття, що змусить союзників і противників переглянути свої стратегії. Який інтерес у цьому процесі Кремля – зрозуміло. Та навіщо здалися подібні карколомні трюки Штатам? Бо на зустрічі в Ер-Ріяді обговорювали перерозподіл сфер впливу між великими державами, вважають у NYT. Дональд Трамп прагне перекроїти їх на свій розсуд.
Лишається сподіватися, що це прагнення не всього політикуму США і нації в цілому. Кілька сенаторів від обох партій вже відреагували на заяви президента, засуджуючи його за зраду друга США і союз з «головорізом Путіним». Зокрема, впливовий американський сенатор-республіканець Роджер Вікер, голова комітету з питань Збройних сил, публічно засудив дії Дональда Трампа в коментарі CNN. У відповідь на запитання репортера CNN, чи можна довіряти Путіну на цих перемовинах, Вікер відповів: «Ні. Путін – воєнний злочинець і має сидіти у в’язниці довічно, якщо не бути страченим. Трамп вважає, що Путін хоче миру. Що ж, я читав брошуру в школі під назвою «Чи можна довіряти росіянам»… Гадаю, росіянам можна довіряти лише в тому, що вони діятимуть на свою користь. Але Путін порушив усі принципи міжнародного права». Ще є слабка надія, що містер Вікер колись покаже ту брошуру і Трампу.
Марина Назаренко, Київ
Перша ілюстрація зі сторінки Юрія Журавля у Фейсбук
Источник: www.ukrinform.ua