За результатами опитування компанії Active Group, 56,1% українців підтримують впровадження європейських стандартів видалення контенту в інтернеті. Однак цей показник знизився порівняно з травнем, коли він становив 67,2%. Водночас, значна частина громадян – 53,9% – не почуваються захищеними від небезпечного контенту онлайн.
Більшість опитаних українців готові підтримати запровадження правил видалення протиправного та терористичного контенту, які відповідатимуть європейським стандартам. Незважаючи на це, переважна кількість респондентів відчувають себе незахищеними від небезпечної інформації в мережі. Такі дані свідчать результати дослідження, проведеного компанією “Active Group”, як передає УНН.
Основні види небезпечного контенту
Згідно з опитуванням, протягом останнього року найчастіше українці стикалися з дезінформацією – про це повідомили 58% респондентів. Також поширеними є шахрайство та фішинг (56,1%), а також мова ворожнечі (45,9%).
Крім того, 22% опитаних помічали розповсюдження персональних даних без згоди, 21% – заклики до насильства, 19,3% – радикальний контент, а 15,5% – терористичний контент. Водночас 23,4% респондентів стверджують, що не стикалися з подібним контентом.
Відчуття захищеності від небезпечного чи терористичного контенту в мережі мають лише 37,7% опитаних. Натомість 53,9% не відчувають себе захищеними, а 8,4% не змогли дати однозначну відповідь. Порівняно з травнем, рівень захищеності дещо зріс (до 34,5%), а частка незахищених громадян зменшилася (до 56,6%).
Зниження підтримки європейських правил
Результати дослідження показують, що 24,2% українців повністю підтримують правила видалення контенту за європейськими стандартами, ще 31,9% відповіли “скоріше так”. Таким чином, загальна підтримка сягає 56,1%. Проти виступають 27,2% респондентів: 16,3% – “скоріше ні”, 10,9% – “ні”. Решта 16,7% не визначилися. Загальний рівень підтримки знизився з 67,2% у травні до 56,1%, тоді як частка противників зросла з 16,6% до 27,2% за той самий період.
«Сьогодні українці фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод. Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням. Лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри», – зазначив директор компанії “Active Group” Олександр Позній.
– зазначив директор компанії “Active Group” Олександр Позній.
Довіра до інституцій та побоювання щодо ризиків
Найбільшу довіру щодо визначення та видалення незаконного чи терористичного контенту українці висловлюють Службі безпеки України – 39,7% респондентів обрали цей варіант, хоча в травні цей показник був вищим (44,3%). Далі за рівнем довіри йдуть міжнародні суди (20,2%), міжнародні організації (19,6%) та правоохоронні органи (17,5%). 18,4% опитаних не довіряють жодній із перелічених інституцій, тоді як у травні таких було 9,8%.
Серед головних ризиків, пов’язаних із регулюванням контенту, учасники опитування назвали втручання в приватність (50,5%), можливі зловживання (50,3%) та корупційні ризики (48,9%). Також респонденти висловили занепокоєння щодо появи цензури, помилкового видалення контенту та можливого тиску на опозицію. За останні два місяці помітно зменшилися побоювання щодо зловживань (з 59,3%) та помилкового видалення контенту (з 42,0%).
Стосовно балансу між свободою та безпекою, то 48% опитаних схиляються до більшої свободи, тоді як 40,5% надають перевагу більшій безпеці. Решта 11,5% не змогли визначитися. Цей розподіл практично не змінився з травня.
Дослідження проводилося за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology” методом самозаповнення анкет громадянами України віком від 18 років. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів, вибірка є репрезентативною за віком, статтю та регіоном України. Дані збиралися 11 липня 2026 року, а заявлена похибка не перевищує 3,1%.
Порада від Українські факти: Хоча українці підтримують європейські стандарти боротьби з небезпечним контентом, вони очікують прозорості та незалежного контролю, а також побоюються втручання в приватність та можливих зловживань.
За матеріалами: unn.ua