У Київській міській державній адміністрації (КМДА) пояснили, що наявність наметів та матраців у метрополітені під час повітряних тривог суттєво зменшує місткість укриттів. На офіційному сайті Київради вже з’явилася петиція з вимогою заборонити використання таких громіздких речей у підземці.
Під час масованої атаки на Київ у ніч проти 15 червня мешканці міста знову були змушені шукати прихистку у метрополітені, який функціонував як укриття.
Останнім часом, коли ворожі обстріли стали частішими, а повітряні тривоги – тривалішими, кияни почали брати з собою до метро не лише складні стільці чи каремати, а й надувні матраци, розкладачки та намети. Під час атаки на Київ у понеділок хтось навіть приніс на платформу надувний двоспальний матрац.
Використання таких габаритних речей у метро під час тривог викликало жваву дискусію серед українців. До обговорення долучилися й представники КП “Київський метрополітен” та Київської міської військової адміністрації. Чи буде запроваджено заборону на матраци та розкладачки у підземці, з’ясовували журналісти УНН.
Укриття – не місце для кемпінгу: КМДА пояснила, чи дозволено ставити намети та розкладачки в метро під час тривоги
Для з’ясування ситуації редакція звернулася до Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації (КМДА). Представників виконавчого органу запитали, чи розглядається офіційна заборона на пронесення громіздких речей до метрополітену під час ракетно-дронових атак.
Директор департаменту Роман Ткачук у письмовій відповіді на запит УНН зазначив, що наразі нормативно-правові акти не регулюють встановлення кемпінгового спорядження чи використання туристичних меблів у захисних спорудах цивільного захисту, до яких під час повітряної тривоги перетворюється київське метро.
Водночас, пункт 2 глави 4 розділу VI Вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579, забороняє приносити до укриттів легкозаймисті речовини, речовини із сильним запахом, а також громіздкі предмети.
Крім того, як пояснив Ткачук, посилаючись на чинне законодавство, мінімальна площа на одну особу в укритті (у випадку метрополітену – основному приміщенні споруди подвійного призначення КП “Київський метрополітен”) становить 1 м².
“Таким чином, розміщення громіздких речей, як-от наметів, розкладачок, матраців, займає площу, що перевищує розрахункову для укриттів, і зменшує місткість споруди подвійного призначення. Громадяни, які використовують більше площі, ніж передбачено, порушують фундаментальні права інших осіб, які потребують укриття”, – підсумував директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА.
Представники профільного департаменту також висловили готовність взяти участь у громадських обговореннях, однак лише з питань, що входять до їхньої компетенції.
Не лише метро: які укриття в Києві мають захищати людей під час атак
Підземні станції київського метро є частиною фонду захисних споруд цивільного захисту столиці, але не єдиними укриттями в місті, як деталізував у своїй відповіді Роман Ткачук.
Він наголосив, що станції метрополітену є спорудами подвійного призначення, які мають властивості сховищ та протирадіаційних укриттів. Однак перебувати в них люди можуть не довше 48 годин.
За словами Ткачука, до фонду захисних споруд столиці входять і інші об’єкти, що мають необхідні властивості для захисту людей під час ракетно-дронових атак.
“Усі захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення з відповідними захисними властивостями, включені до фонду, збудовані таким чином, щоб протягом певного часу створити належні умови для перебування людей, які потребують укриття”, – повідомив Ткачук.
Він пояснив, що такі об’єкти мають забезпечувати захист населення під час надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, мінімізуючи або запобігаючи впливу небезпечних чинників.
КМДА назвала кількість придатних укриттів у столиці станом на червень
Відповідаючи на запитання журналістів УНН щодо кількості та стану укриттів у Києві, профільний департамент надав таку інформацію:
“Відповідно до даних Інформаційної системи “Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту” станом на червень 2026 року для захисту населення придатні для використання за призначенням 4356 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту”.
Ці об’єкти можуть слугувати альтернативою метрополітену як укриття під час повітряних тривог.
Київський метрополітен готовий обговорювати правила перебування людей під час тривог
УНН також звернувся до представників КП “Київський метрополітен” щодо їхньої позиції стосовно дозволу чи заборони проносити на станції розкладачки, надувні матраци та намети.
Заступник начальника підприємства Дмитро Пінчук заявив про готовність брати участь в обговоренні організації укриття людей під час повітряної тривоги.
“У разі проведення уповноваженими органами відповідного обговорення щодо організації перебування населення на станціях метрополітену під час сигналу “Повітряна тривога”, КП “Київський метрополітен”, в межах компетенції та наданих повноважень, братиме в ньому участь”, – запевнив Пінчук.
Водночас, у Департаменті муніципальної безпеки КМДА підтвердили, що жодних пропозицій від метрополітену щодо обговорення дозволу або заборони проносити громіздкі речі на станції під час повітряної тривоги не отримували.
“Станом на дату надання відповіді, пропозицій щодо участі представників у громадських обговореннях з питань встановлення кемпінгового спорядження, використання туристичних меблів в приміщеннях підземних станцій КП “Київський метрополітен”, що включені до фонду захисних споруд цивільного захисту міста Києва як споруди подвійного призначення, до Департаменту не надходило”, – йдеться у відповіді УНН.
Рекомендації щодо перебування у метрополітені під час повітряної тривоги
Представники київського метрополітену надали рекомендації для тих, хто користується підземкою як укриттям:
- Прийти на станцію до її закриття на вхід (детальний режим роботи кожної станції доступний за посиланням у коментарях).
- Повідомити працівників та поліцію про намір залишитися на ніч.
- Спуститися на платформу. Працівники станції підкажуть, де краще розміститися.
Для безпечного та комфортного перебування на станціях у нічний час, мешканцям радять мати з собою:
- Теплі речі, ковдри та каремати, оскільки середня температура в укритті становить 17–18°C, можливі протяги через наявність тунелів та інших підземних приміщень.
- Персональні ліки та пляшку води.
- Засоби гігієни (вологі та сухі серветки).
- Для власників домашніх тварин – пелюшки та пакетики.
Також киян просять за можливості обирати для укриття центральні станції метрополітену, де під час повітряної тривоги перебуває менша кількість людей.
Петиція про заборону наметів у метро: актуальна інформація
2 червня на сайті електронних петицій Київської міської ради було зареєстровано документ з вимогою заборонити використання туристичних наметів, надувних ліжок та великогабаритних матраців на станціях метро під час повітряних тривог, щоб забезпечити максимальну місткість укриттів.
Петицію №14277 створила Наталія Тиц. Автор вимагає від міської влади:
- Запровадити офіційну заборону на розгортання туристичних наметів, надувних ліжок, матраців та інших великогабаритних засобів для сну, які обмежують корисну площу платформ і проходів метро під час тривог.
- Ввести адміністративну відповідальність за порушення цієї норми у вигляді штрафу 5 000 гривень із конфіскацією майна.
- Зобов’язати працівників поліції та чергових по станціях здійснювати постійний контроль, оперативно виявляти порушників, вимагати згортання такого обладнання та складати відповідні адміністративні протоколи.
“На площі, яку займає один такий намет чи матрац (де перебуває 1-2 людини), могли б безпечно та відносно комфортно розміститися від 4 до 10 осіб у сидячому положенні. Через егоїстичне використання простору іншим містянам, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям, бракує місця”, – аргументувала свої вимоги авторка петиції.
Станом на 15 червня документ підписали 1140 українців. У авторки колективної заяви залишається ще 46 днів, аби зібрати необхідні 6 тисяч підписів для розгляду київською владою.
Намети та матраци у київському метрополітені: передісторія
4 червня 2026 року речниця КМДА Катерина Поп заявила про можливу заборону використання людьми наметів у підземці під час ракетно-дронових атак на столицю.
За її словами, під час нічних тривог у метро виникає проблема нестачі місця: частина людей розкладає намети, що ускладнює пошук вільного простору для інших.
Речниця додала, що проблема нестачі місць у столичному метро, яке вночі перетворюється на укриття, є нагальною і може бути винесена на громадські слухання.
Крім того, Катерина Поп закликала мешканців та гостей столиці під час нічних обстрілів поважати інших людей у сховищах та дбати про їхній комфорт.
Така заява була реакцією на ситуацію, що склалася у столичній підземці в ніч проти 2 червня. Тоді метрополітен прихистив рекордну кількість людей – 41 тисячу мешканців та гостей столиці.
Людям на платформах почало бракувати місця, оскільки його займали габаритні намети, матраци й навіть розкладачки. Між відвідувачами метро одразу виникли суперечки.
Інцидент набув розголосу в соцмережах, а потім про нього написали провідні українські ЗМІ, що змусило владу та представників КП “Київський метрополітен” офіційно відреагувати на ситуацію.
Пізніше до дискусії долучилася депутатка Київради Ксенія Семенова. Вона наголосила, що у ситуації з наметами у метро винні не люди, які їх принесли, а київська влада, яка на п’ятому році повномасштабного вторгнення Росії не облаштувала для мешканців комфортні й безпечні укриття. Семенова також зауважила, що керівництво метрополітену не доклало зусиль для покращення ситуації.
Порада від Українські факти: Використання громіздких речей, таких як намети та матраци, у метро під час повітряних тривог не тільки зменшує місткість укриттів, але й може призвести до конфліктів, тому варто дотримуватися встановлених правил та враховувати потреби інших.
Оригінал статті: unn.ua