Згідно з даними КМІС, 71% українців відчувають себе щасливими, що відповідає рівню 2021 року. Основними факторами, що впливають на відчуття щастя, є гроші, здоров’я та сенс життя.
Незважаючи на тривалість повномасштабної війни, більшість українців продовжують позитивно оцінювати своє життя: 71% опитаних вважають себе щасливими, тоді як 16% – нещасливими. Такі результати нового дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) передає УНН.
Показник щастя повернувся до рівня кінця 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення росії.
Детальний аналіз результатів
Серед 71% щасливих українців, 31% прямо заявили про своє щастя, а 40% обрали варіант “скоріше так, ніж ні”. 11% опитаних не змогли визначитися, відповівши “і так, і ні”. Нещасливими або скоріше нещасливими себе вважають 16% українців (9% – “скоріше ні, ніж так”, 7% – “ні”).
КМІС застерігає, що ці цифри не означають полегшення життя українців, адже війна продовжується, несучи з собою небезпеку, втрати, фінансові труднощі, стрес та невизначеність.
Динаміка рівня щастя
КМІС досліджує рівень щастя українців понад 20 років, що дозволяє відстежувати зміни у суспільних настроях.
У 2001 році щасливими себе вважали лише 38% українців, а до 2010 року цей показник зріс до 65%.
Напередодні повномасштабної війни, у грудні 2021 року, близько 70-71% українців вважали себе щасливими, тоді як близько 15% – нещасливими.
Після початку вторгнення різкого падіння рівня щастя не спостерігалося: у вересні 2022 року щасливими себе вважали 68% опитаних, у травні 2023 року – 70%. Однак згодом цей показник почав знижуватися.
У травні 2024 року щасливими себе називали 61% українців, а в грудні того ж року – 58%. Проте вже у грудні 2025 року частка щасливих зросла до 69%, а у 2026 році – до 71%. Таким чином, за півтора року показник збільшився на 13 відсоткових пунктів, повернувшись до довоєнного рівня.
Важливою деталлю є те, що кількість нещасливих майже не змінилася (16% у грудні 2024 та 2026 років). Натомість значно зменшилася частка тих, хто вагався між позитивною та негативною оцінкою свого життя (з 25% у грудні 2024 року до 11% у 2026 році). Це свідчить про перехід значної частини українців від невизначеності до більш позитивного ставлення до власного життя.
Фактори, що впливають на щастя: вік, дохід та здоров’я
Результати опитування підтверджують чітку закономірність: на відчуття щастя суттєво впливають вік, матеріальне становище та стан здоров’я.
Серед українців молодших 40 років щасливими себе вважають 75%, тоді як серед людей віком 70 років і старше – близько 60%. Зазначається, що в Україні рівень щастя поступово знижується з віком, що відрізняється від ситуації в США та європейських країнах, де після 45-50 років він часто починає зростати.
Зв’язок між щастям та доходами також є помітним: серед людей з дуже низькими статками щасливими себе називають 48%, а серед найзабезпеченіших – 91%.
Схожа тенденція спостерігається і зі здоров’ям: серед тих, хто оцінює своє здоров’я як погане, щасливими себе вважають приблизно половина опитаних, тоді як серед тих, хто має найкращу самооцінку здоров’я, цей показник сягає 91%.
Важливо відзначити, що здоров’я та добробут тісно пов’язані: серед найбідніших респондентів лише 8% мають добре здоров’я, тоді як серед найзабезпеченіших – 51%.
Значення сенсу життя
Дослідники також виявили зв’язок між відчуттям щастя та розумінням сенсу життя. Серед тих, хто не знає сенсу свого життя, щасливими себе вважають 41%, тоді як серед тих, хто знає відповідь, – 79%.
КМІС нагадує, що ще до війни дослідження показували зв’язок щастя не лише з матеріальним статком та здоров’ям, а й з освітою, стосунками, відчуттям стабільності та впевненістю у майбутньому.
Причини відновлення рівня щастя
Президент КМІС Володимир Паніотто зазначає парадоксальність ситуації: об’єктивне ускладнення життя мільйонів українців (втрата житла, роботи, розлука з близькими, постійна небезпека) не призвело до обвалу суб’єктивних показників щастя, а іноді навіть сприяло їх зростанню.
За словами Паніотто, це пояснюється тим, що щастя залежить не лише від наявних ресурсів, а й від очікувань та порівнянь. Під час війни критерії цих порівнянь змінюються: базові речі (життя близьких, наявність житла, роботи, спілкування з рідними) стають найважливішими, а проблеми мирного часу відходять на другий план.
Одним із можливих пояснень зростання рівня щастя є психологічна адаптація до тривалої війни. Українці відновили багато повсякденних практик: працюють, навчаються, підтримують контакти, відвідують культурні заходи та планують майбутнє, незважаючи на небезпеку. Війна не стала менш важкою, але змінилися очікування та критерії оцінки життя.
Ще одним можливим фактором є ставлення до майбутнього країни. Хоча це опитування не містило прямого питання про оптимізм щодо майбутнього України, попередні дослідження КМІС показували чітку залежність: чим оптимістичніше люди оцінювали майбутнє України, тим частіше вони називали себе щасливими.
Можливим поясненням також є відчуття зростання можливостей України впливати на перебіг війни. Успішні далекобійні удари по військових об’єктах на території росії та резонансні операції можуть зменшувати відчуття безпорадності та посилювати впевненість у здатності України активно впливати на ситуацію, а не лише витримувати удари.
КМІС наголошує, що це лише гіпотези, які не були безпосередньо перевірені цим опитуванням.
Контекст дослідження
Опитування проводилося КМІС методом телефонних інтерв’ю з 7 травня до 3 червня 2026 року. Було опитано 2007 повнолітніх громадян України, які проживали на підконтрольній уряду території, включаючи внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій.
Опитування не охопило мешканців тимчасово окупованих територій та громадян України, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Порада від Українські факти: Незважаючи на складні обставини війни, українці демонструють стійкість та здатність знаходити щастя в базових речах, адаптуючись до нових реалій та зберігаючи позитивний погляд на життя.
За матеріалами: unn.ua