Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров повідомив, що в майбутньому Національному пантеоні планується створити лише кілька десятків почесних поховань, а не 300-500 могил. Цей меморіальний комплекс розмістять на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
За словами Алфьорова, пантеон має стати центральним державним меморіальним комплексом для вшанування видатних діячів української історії. Він наголосив, що це не кладовище, і кількість поховань буде обмеженою.
Деталі проєкту
Пантеон задумується як меморіал героїв, де поряд із похованнями можуть бути встановлені кенотафи, меморіальні плити та інші символічні об’єкти. Точна кількість поховань ще не визначена, але йдеться про кілька десятків. Офіційні документи не передбачають розміщення 300-500 могил, і список осіб для поховання чи увічнення ще не затверджено.
Ініціатива створення Національного пантеону
Наприкінці червня 2026 року президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про Український національний пантеон”, визначивши його як невідкладний. Парламент підтримав документ 1 липня, за це проголосували 287 народних депутатів.
Місце розташування
Національний пантеон буде розташований у Києві, на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”. Конкретне місце в межах заповідника ще не обрано. Міністерство культури має організувати відкритий архітектурний конкурс, а Український інститут національної пам’яті — забезпечити наукове та експертне опрацювання концепції та проведення громадських обговорень. Остаточний архітектурний проєкт, вартість будівництва та терміни реалізації наразі не затверджені.
Кого можуть увічнити в Пантеоні
Законодавство визначає загальні категорії осіб, яких можуть увічнити в Пантеоні:
- Керівники українських державних утворень різних історичних періодів, президенти України.
- Військові командувачі.
- Діячі державотворення, культури, науки, освіти, української мови та релігійного життя.
Також можуть бути увічнені українці або пов’язані з Україною діячі, які здобули міжнародне визнання, наприклад, Нобелівську премію. Однак, як підкреслив Олександр Алфьоров, Пантеон не передбачає перепоховання останків видатних українців, які вже спочивають на своїх місцях, як-от Тарас Шевченко в Каневі, Леся Українка чи Іван Франко.
Кожну кандидатуру розглядатиме спеціальний консультативний орган за участю істориків, науковців та представників Українського інституту національної пам’яті. Після експертного розгляду та громадського обговорення Верховна Рада ухвалюватиме окреме рішення щодо кожної особи. Для перепоховання потрібна згода родичів, а повторний розгляд пропозиції можливий не раніше ніж через п’ять років у разі відмови. Загалом перепоховання пропонується проводити не раніше ніж через 20 років після смерті, з винятками у випадках загрози знищення могили, невідповідного поховання або поховання за кордоном.
Не лише поховання
На території Українського національного пантеону планується встановлювати кенотафи (символічні надгробки без останків), меморіальні дошки та пам’ятні знаки. Комплекс також використовуватиметься для проведення державних та військових церемоній, вручення нагород, офіційних заходів за участю іноземних делегацій. Пантеон матиме освітню та просвітницьку функції, передбачається створення Книги пам’яті та проведення заходів, присвячених українській історії. Комплекс перебуватиме у державній власності і не підлягатиме приватизації чи оренді.
Відмінність від військового кладовища
Український національний пантеон не слід плутати з Національним військовим меморіальним кладовищем. Військове кладовище призначене для поховання загиблих захисників України. Натомість Пантеон є невеликим меморіальним простором для вшанування обмеженого кола державних, військових, культурних та громадських діячів різних історичних періодів. Кількість поховань у ньому обмежена, значну частину діячів увічнюватимуть символічно.
Перепоховання з-за кордону
Міністерство закордонних справ встановило місця поховання 98 відомих українців у 21 країні. Однак це не є затвердженим списком для перепоховання в Пантеоні. Перенесення останків з-за кордону вимагатиме згоди родичів та переговорів з урядами відповідних держав. Хоча ім’я гетьмана Івана Мазепи згадувалося у контексті майбутнього Пантеону, офіційного переліку кандидатів наразі не існує.
Порада від Українські факти: Національний пантеон стане символічним місцем вшанування видатних українців, де поряд із обмеженою кількістю поховань будуть розміщені кенотафи та меморіальні знаки, а також проводитимуться державні церемонії.
Джерело новини: unn.ua