У зоні бойових дій від початку повномасштабної війни перебували 44% українців Опитування 10.11.2023 15:46 Укрінформ Через широкомасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну кількість тих, хто отримав досвід перебування в зоні бойових дій, зріс з 18% до 44%.
Водночас найважливішими ресурсами протидії стресу, як зазначається у пресрелізі, є спілкування у справах поза основною роботою, дозвілля та робота. При цьому, якщо взаємодія з близькими дійсно задовольняється на необхідному рівні серед більшості населення, то потреба в дозвіллі й роботі задовольняється набагато гірше.
“Якщо розглядати індивідуальні психологічні ресурси, то найсильнішими з них є загальна активність (трудова та соціальна), а також оптимізм. Значно гірша ситуація з емоціональною стійкістю та відчуттям контролю над ситуацією”, – зазначають соціологи.
За їхніми даними, з точки зору рівня психологічного дистресу (унікальний емоційно дискомфортний стан, що його відчуває індивід у відповідь на специфічні стресори або сильну потребу в чому-небудь і який призводить до тимчасових або постійних негативних наслідків) актуальна ситуація зіставна з другою половиною 2020 року, коли населення України перебувало в очікуванні чергової хвилі коронавірусу. Так, близько 69% опитаних демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% – підвищений, 10% – високий.
“Це дозволяє припустити, що за рахунок збереження Збройними силами України значної частини соціального ареалу існування українців, населення у своїй більшості має достатні ресурси психологічного відновлення, а також захист від найтяжчих стресорів війни”, – йдеться у повідомленні.
Повідомляється також, що за поширеністю окремі стресові стани можна впорядкувати наступним чином (від наймеш поширених до найбільш поширених): ворожість – як імпульсивність і агресія, депресія – як пригніченість і тужливість, соматизація – як тілесний дискомфорт, міжособистісна чутливість – як низька самооцінка та вразливість, тривожність – як напруженість, страх і погані передчуття, виснаження – як занепад фізичних та психічних можливостей, параноїдальні ідеї – як підозрілість, недовіра та звинувачування інших.
Основними наслідками психологічних стресових станів в умовах війни, як зауважується у пресрелізі, є ціннісна деривація в таких сферах, як дозвілля, фізичне здоровʼя та багатство. Натомість, трьома ціннісними стовпами, на яких зараз тримається індивідуальна життєдіяльність, є міжособистісні стосунки, моральність та знання.
Вибірка, що була використана для фінального аналізу, включає 2767 респондентів і репрезентує жителів України віком від 18 до 69 років, які користуються смартфоном (орієнтовно – 74% дорослого населення України). Вибірка не включає українців, які зараз не перебувають в Україні. Похибка вибірки з довірчою імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту становить ±2,1%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 9,5%.
Опитування Війна Психолог Стрес Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua