63-річний пенсіонер із Донеччини вже три роки сидить у київському СІЗО за звинуваченням у тероризмі. Він впевнений: справу сфабрикував агент СБУ. Той каже протилежне. Подільський суд наближається до фіналу.
Фігуранти справи
Анатолій Когут — 63 роки, уродженець Донеччини. З 2014 р. регулярно їздив на окуповану територію, де мешкає його донька з онуками. Із 25 січня 2022-го перебуває під вартою. Обвинувачення: тероризм.
Дмитро Пономаренко («Дітріх», «Катренко», «Борисфен») — агент СБУ. Учасник резонансної інсценівки вбивства журналіста Аркадія Бабченка у 2018 р. Ключовий свідок обвинувачення.
Арешт напередодні вторгнення
25 січня 2022 року — рівно за місяць до початку повномасштабного вторгнення Росії — Анатолій Когут був затриманий у київському сквері біля кінотеатру «Жовтень». За версією СБУ, він вербував громадян України на користь терористичної організації «ДНР», збирав дані про діючих і колишніх співробітників спецслужб та готував підґрунтя для підпільної мережі на час запланованого наступу.
Із того дня минуло понад три роки. Когут досі за ґратами. Справу слухає Подільський районний суд столиці, і, за наявними даними, процес наближається до фінальної стадії.
Хронологія: від знайомства до арешту
Червень 2020 – на автозаправці під Житомиром батько і син Грибани знайомлять Когута з Пономаренком. За версією обвинувачення, Когут одразу пропонує йому «працювати на ДНР».
Грудень 2020 – у Києві ліквідована транснаціональна ОЗГ. Арештовані чеченські «спортсмени», яких Когут нібито зводив з Пономаренком. Пономаренко також затриманий — але невдовзі звільнений під домашній арешт з браслетом.
7 травня 2021 – Пономаренко передає Когуту другу флешку з підготовленою СБУ «дезінформацією» про групи підривників. Через 12 днів Когут вирушає до Донецька.
Літо–осінь 2021 – Когут повертається, передає завдання щодо викрадення колишнього співробітника СБУ. Обіцяна винагорода — 1 мільйон гривень.
25 січня 2022 – затримання Когута в Києві. Йому оголошують підозру у фінансуванні тероризму, вербуванні та участі у діяльності терористичної організації.
«Поштальон» або куратор?
Стрижень обвинувачення — аудіо- та відеозаписи зустрічей Когута з Пономаренком і Сергієм Чуковим, колишнім офіцером СБУ в Донецькій області, який перейшов на бік окупантів і очолив фінансовий підрозділ «МГБ ДНР». Серед записів є розмова, де фігурує таємничий «Ставрас» — куратор, предположно, з ФСБ.
Захисник Роман Брацило акцентує: в цьому уривку Когут не дає прямої відповіді про приналежність Ставраса до ФСБ і, власне, не підтверджує свою агентурну роль. Чоловік і сам пояснює свій захист з іронією: «Ставрова — це прізвище моєї дружини. Перевірте по документах».
Примітно, що особу Ставраса так і не встановлено. У матеріалах справи зазначено лише ймовірне ім’я по батькові — Ігор Вікторович — та вказано, що він нібито представляє ФСБ на окупованій території.
Свідок у темряві: допит через монітор
Пономаренко давав свідчення з окремого залу — без відеозображення, лише голос. Когут упізнав його. Свідок підтвердив: він діяв під контролем СБУ і всі зустрічі фіксувалися. За його словами, Когут намагався вивезти його до Москви — обіцяв «затерти» перетини кордону, організувати переліт через Китай на приватному літаку.
Останнє зізнання Пономаренка — «це був план СБУ, щоб тебе витягти» — стало центральним аргументом захисту. Адвокат Брацило наполягає: підзахисного заманили в пастку, а свідок діяв як провокатор, будучи залежним від спецслужби і зацікавленим у власному виправданні. Адже до цього Пономаренко сам перебував під підозрою у справі ОЗГ — і підозру з нього зняли саме тоді, коли він погодився співпрацювати.
Позиції сторін: дві правди
«Сидітиму і десять, але нічого не підпишу»
Когуту неодноразово пропонували угоду: визнай провину — і тебе обміняють у «ДНР». Він відмовляється. Каже, що це і є доказом: якби справді був агентом ворога, навіщо відмовлятися від повернення? Логіка захисту проста — людина, яка присягнула Росії, не залишалася б у київському СІЗО три роки, наполягаючи на невинуватості.
Прокуратура, своєю чергою, вважає це позою. Вони наполягають: завдання Когута — зберігати конспірацію, не розкривати мережу, не легалізувати провал.
Суд продовжує дослідження аудіо- та відеозаписів. Захист планує повторно викликати Пономаренка. Процес, що розпочався ще до повномасштабного вторгнення, може стати важливим прецедентом у питанні меж допустимої оперативної провокації у справах про тероризм.
Матеріал підготовлено на основі відкритих судових засідань та публікацій sudreporter.org і mynews.net.ua.