Банки чотирьох країн підвищили комісії за російську готівку до 15–20%. Надлишок рублів обмежує фінансовий вплив Москви.
Банки Казахстану, Білорусі, Киргизстану та Вірменії впродовж літа синхронно підвищили вартість прийому російської готівки. За інформацією Служби зовнішньої розвідки, комісії за внесення та обмін рублів у деяких установах сягнули 15–20%. Це фактично знецінює операцію для клієнта і робить рубль неліквідним активом навіть у державах, які Москва традиційно вважала своїм фінансовим тилом, повідомляє УНН.
Деталі
Розвідка зазначає, що всередині РФ посилюється контроль за готівковим обігом. Власники рублевої маси намагаються вивести її за кордон для зарахування на рахунки та конвертації у стабільніші активи. Потік готівки зростає, проте попиту на неї в сусідніх країнах немає. Місцевий бізнес і населення не поспішають розраховуватися рублями, тому банки залишаються з “мертвим вантажем” валюти, яку дорого зберігати, перевозити та повертати до РФ. Загороджувальні тарифи покликані покрити витрати банків і водночас відбити бажання клієнтів нести рублі до каси.
Для Кремля наслідки цього процесу неприємні за будь-якого сценарію. Ліквідність рубля на зовнішніх ринках падає: за таких комісій вигідніше взагалі не мати справи з рублевою готівкою. Банки ЄАЕС (Євразійського економічного союзу) все менше зацікавлені накопичувати валюту, яку потім важко розмістити. Це прискорює перехід на національні грошові одиниці та юань у розрахунках. Для російського бізнесу та громадян, які досі покладалися на прямі банківські операції, шлях ускладнюється: доводиться звертатися до посередників і позабанківського обміну, платити за багатоступеневу конвертацію та миритися з непрозорістю й ризиком втратити гроші на кожному етапі.
– йдеться у повідомленні.
У розвідці додали, що ситуація навряд чи виправиться сама собою. Поки приплив рублевої готівки не зменшується, тарифи поширюватимуться на нові банки й нові типи операцій. Показово, що до цього вже долучаються навіть дочірні структури російських державних банків. Це свідчить про те, що надлишок готівки є системною проблемою, з якою фінансові установи не знають, що робити, а не просто приватною аномалією. Кремль, найімовірніше, відповість спробою перевести розрахунки в безготівкову та цифрову площину. Однак без відновлення реального попиту на рубль за кордоном це буде лише косметичним рішенням. Простір, який Москва роками вибудовувала під рубль у межах ЄАЕС, стискається, а разом з ним слабшає і фінансовий важіль, яким Кремль звик утримувати сусідні країни.
Порада від Українські факти: Зростання комісій за російську готівку в країнах-союзницях свідчить про системні проблеми рубля та обмеження фінансового впливу Москви в регіоні.
За даними порталу: unn.ua