Бюро економічної безпеки розпочало кримінальні провадження щодо п’яти авіакомпаній через лізингові операції, розцінюючи їх як роялті. Юристи розглядають це як тиск на бізнес, адже раніше Державна податкова служба під час перевірок не виявила жодних порушень.
Українські авіакомпанії, проти яких Бюро економічної безпеки відкрило кримінальні провадження у зв’язку з операціями лізингу повітряних суден у нерезидентів, раніше вже проходили перевірки Державною податковою службою. За результатами цих перевірок жодних порушень щодо зазначених операцій виявлено не було. Тому кримінальні справи, порушені БЕБ, викликають сумніви щодо їх правових підстав і можуть свідчити про використання кримінального процесу як методу тиску на бізнес. Таку думку висловили юристи, опитані УНН.
Кримінальні справи проти авіаперевізників
Бюро економічної безпеки розпочало низку кримінальних проваджень стосовно авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали б сплатити додаткові 15% податку з доходів нерезидентів до українського бюджету на підставі договорів лізингу літаків і вертольотів. На думку слідчих, лізингові платежі фактично є роялті, а повітряні судна слід розглядати як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року. Це сталося після публікації статті попереднім керівництвом Державної податкової служби, де було запропоновано оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті.
Згідно з цією публікацією, компанії з 2017 по 2023 роки виплатили понад 13,1 млн гривень нерезидентам у вигляді лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні. Після цього БЕБ почало отримувати аналітичні висновки від представників ДПС, які, за словами представників авіаційної галузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень.
На основі цих документів правоохоронці кваліфікують оренду літаків і вертольотів як користування обладнанням. Крім того, слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці конвенції визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Слід зазначити, що українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. Крім того, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення з оподаткування лізингу. Інші податкові перевірки таких порушень не виявили.
“За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Лише однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак, відсутність порушень не зупинила БЕБ від відкриття кримінальних проваджень щонайменше проти п’ятьох авіакомпаній. Таким чином, перевізників хочуть змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто заднім числом.
БЕБ ставить під сумнів результати перевірок ДПС
Партнерка юридичної компанії “Болінський і команда” Людмила Усатюк зазначає, що перед тим, як говорити про можливе кримінальне правопорушення, необхідно дати відповідь на ключове питання: що саме змінилося після того, як ці операції вже були перевірені податковою службою?
“Якщо контролюючий орган (ДПС – ред.) дослідив відповідні операції та не встановив порушень, то, фактично, БЕБ ставить під сумнів висновки спеціально уповноваженого державного органу, який наділений законом повноваженнями здійснювати податковий контроль”, – пояснила юристка в коментарі УНН.
За її словами, саме по собі право БЕБ відкривати кримінальні провадження не означає, що таке рішення може ґрунтуватися виключно на новому трактуванні лізингових операцій, при тому, що законодавство у цій сфері не змінювалося, а самі операції досліджувалися під час податкових перевірок.
“Безумовно, БЕБ має право відкривати кримінальні провадження. Однак це право не є абсолютним. Воно повинно ґрунтуватися на нових доказах або нових фактичних обставинах, які не були предметом дослідження під час податкових перевірок. Якщо ж змінюється лише правова оцінка тих самих господарських операцій за умови незмінного законодавства, виникає закономірне питання: що саме стало підставою для такого перегляду через сім років?” – пояснила Усатюк.
Вона підкреслює, що слідчі Бюро економічної безпеки не повинні підміняти собою систему податкового контролю.
“Правоохоронна діяльність не повинна підміняти податковий контроль. Якщо держава через компетентний контролюючий орган вже провела перевірку та не виявила порушень, то подальший перегляд такої оцінки можливий лише за наявності нових, об’єктивних обставин. В іншому випадку йдеться не про встановлення нових фактів, а про зміну підходу до застосування тих самих норм права, що саме по собі не може автоматично свідчити про вчинення кримінального правопорушення”, – наголосила юристка.
Окремо Усатюк звернула увагу на принцип правової визначеності, який є одним з базових елементів верховенства права. На думку юристки, важливо, щоб бізнес мав можливість розраховувати на послідовність державної політики та передбачуваність правозастосування.
“Якщо підприємства діяли відповідно до чинного законодавства, виконували свої податкові зобов’язання, проходили документальні перевірки без будь-яких зауважень, а через сім років отримують кримінально-правову оцінку щодо тих самих операцій без зміни законодавства, це ставить під сумнів стабільність правового регулювання та рівень правової визначеності для всіх учасників господарських відносин”, – наголосила Усатюк.
Підхід БЕБ суперечить фундаментальним принципам права
Схожої позиції дотримується засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко. Він зазначає, що авіакомпанії не приховували лізингові операції, а навпаки – декларували їх.
“На мою думку, позиція авіакомпаній є досить сильною, оскільки вони відкрито декларували лізингові операції, надавали договори та документи під час комплексних перевірок ДПС, за результатами яких порушень не встановлено. БЕБ не може ігнорувати ці обставини та перетворювати складний податковий спір щодо тлумачення міжнародних конвенцій на кримінальне переслідування”, – зазначив адвокат у коментарі УНН.
За його словами, для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише змінити трактування оподаткування операцій з лізингу повітряних суден.
“Для відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише іншого погляду на природу платежів – необхідно довести конкретний умисел посадових осіб, приховування операцій та фактичне ненадходження коштів до бюджету”, – пояснив Касьяненко.
Юрист також наголосив, що застосування нового підходу до вже перевірених операцій через багато років суперечить фундаментальним принципам права.
“Якщо законодавство протягом семи років не змінювалося, а держава раніше не висувала претензій, застосування нового фіскального тлумачення заднім числом виглядає як спроба покласти на бізнес відповідальність за зміну позиції самого державного органу, що суперечить принципам правової визначеності, презумпції правомірності дій платника податків і неприпустимості використання кримінального провадження як засобу тиску”, – зазначив Касьяненко.
Якщо практика кримінального переслідування через нове трактування вже перевірених операцій стане нормою, під загрозою опиниться не лише окремий бізнес, а й здатність України зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття повітряного простору.
Порада від Українські факти: Юристи вважають, що кримінальні провадження БЕБ щодо авіакомпаній через лізингові операції, які раніше не були визнані порушеннями ДПС, є тиском на бізнес та суперечать принципам правової визначеності.
За матеріалами: unn.ua