Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розслідує низку кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній, стверджуючи, що платежі за лізинг літаків від нерезидентів є роялті, що вимагає сплати додаткового 15% податку. Експерти вважають таке трактування хибним і таким, що суперечить національному законодавству, міжнародним конвенціям та судовій практиці.
Дії БЕБ стосуються щонайменше п’яти авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Особливе занепокоєння викликає той факт, що більшість компаній вже проходили податкові перевірки за ті самі періоди, які зараз стали предметом кримінальних розслідувань.
Наслідки хибного трактування
За даними Державної податкової служби, більшість авіакомпаній вже успішно пройшли податкові перевірки. Лише за результатами однієї перевірки було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу, тоді як інші перевірки не виявили жодних недоліків.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки.
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Незважаючи на це, правоохоронні органи намагаються застосувати нове трактування законодавства, вимагаючи від авіакомпаній сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто заднім числом.
Юридична експертиза та міжнародні норми
Сертифікований аудитор і податковий консультант Тетяна Шевцова, член Громадської ради при Міністерстві фінансів, наголошує, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування не дозволяють автоматично прирівнювати орендні платежі за літаки до роялті. Вона пояснює, що Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які використовує українська податкова, стосуються специфічних випадків передачі технологій, а не звичайного лізингу транспортних засобів.
Крім того, Шевцова підкреслює, що українське законодавство взагалі не включає оренду до визначення роялті. “Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами”, – пояснила експертка.
Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами.
– пояснила Шевцова.
На думку Шевцової, спроби БЕБ трактувати лізинг як користування інтелектуальною власністю є необґрунтованими і потребують комплексного розгляду за участі Міністерства фінансів, Державної податкової служби та експертного середовища.
Позиція юридичної спільноти
Керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного оподаткування Олена Кузнечікова, поділяє цю позицію. Вона зазначає, що проблема полягає не у відсутності законодавства, а у викривленні практики його застосування. Кузнечікова пояснює, що міжнародний лізинг може підпадати під різні статті міжнародних договорів, тому універсальне трактування всіх таких операцій як роялті є юридично необґрунтованим.
Юристка також нагадала про принцип презумпції правомірності рішень платника податків, згідно з яким, у разі неоднозначності, тлумачення має бути на користь платника податків.
Зміна позиції податкових органів
Експерти звернули увагу на зміну офіційної позиції податкових органів щодо авіаційного лізингу, яка відбулася лише у 2024 році. Раніше, з 2017 по 2023 роки, подібних питань не виникало. Нова публікація ДПС 2024 року пропонує вважати лізинг транспорту роялті, стверджуючи, що компанії недоплатили 15% роялті в Україні. Це викликає занепокоєння щодо нарахування податків заднім числом.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди.
– зазначила вона, вказавши на спробу нарахувати авіакомпаніям податки заднім числом.
Критика дій БЕБ
Кузнечікова критикує участь БЕБ у цих спорах, вважаючи, що відкриття кримінальних проваджень до моменту узгодження податкового зобов’язання суперечить логіці податкового законодавства. “Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні”, – заявила юристка.
Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні.
– зазначила юристка.
Заклик до втручання держави
Експерти наголошують, що ця ситуація створює правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка продовжує працювати в умовах війни. Вони побоюються, що подібна практика може поширитися на інші галузі економіки. Учасники дискусії закликають до втручання держави, зокрема Міністерства фінансів, для встановлення чіткого правозастосування. На їхню думку, лише державна позиція здатна припинити довільне трактування міжнародних конвенцій та захистити українську цивільну авіацію від тиску правоохоронців.
Порада від Українські факти: Необхідно встановити чітку державну позицію щодо трактування авіаційного лізингу, аби уникнути правової невизначеності та тиску на галузь.
Дізнатися більше на: unn.ua