Бюро економічної безпеки проводить розслідування щодо авіакомпаній, прирівнюючи лізингові платежі до роялті. Правоохоронці ігнорують міжнародні конвенції, наявну судову практику та результати податкових перевірок, які не виявили порушень.
Бюро економічної безпеки України ініціювало кримінальні провадження проти щонайменше п’яти авіакомпаній, пов’язані з лізингом літаків та вертольотів у нерезидентів. Слідчі трактують лізингові платежі як роялті, вважаючи, що компанії мали б сплатити додатковий 15% податок в Україні. При цьому законодавство щодо оподаткування таких операцій не змінювалося, і попередні податкові перевірки не виявляли порушень. Правоохоронці застосовують нове тлумачення до минулих операцій, нехтуючи міжнародними конвенціями та усталеною судовою практикою, повідомляє УНН.
Справи БЕБ щодо лізингу
Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали сплатити додатковий 15% податок з доходів нерезидентів до українського бюджету за договорами лізингу повітряних суден. Для цього лізингові платежі в БЕБ прирівнюються до роялті, а літаки та вертольоти розглядаються як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, спираючись на публікацію Державної податкової служби, яка запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів як роялті.
У зазначеній публікації ДПС стверджує, що компанії виплатили 13,1 млн грн лізингових платежів нерезидентам у період з 2017 по 2023 роки, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні.
Ймовірно, керуючись цією публікацією, БЕБ отримало аналітичні висновки податківців, які лягли в основу кримінальних справ. Крім трактування оренди літаків як використання обладнання, правоохоронці також ігнорують міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані парламентом договори з іноземними державами мають вищий пріоритет над національним законодавством і визначають, де та за якою ставкою може оподатковуватися дохід нерезидента. Отже, автоматичне нарахування 15% податку в Україні без урахування положень конкретної конвенції є спірним.
Зауважимо, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося ні до 2024 року, ні після. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише одна з них виявила порушення щодо оподаткування лізингу. Решта перевірок не виявили таких порушень.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження одразу щодо п’ятьох авіакомпаній.
Нове трактування – заднім числом
Однією з найбільш дискусійних особливостей цих кримінальних справ стала спроба застосувати до операцій багаторічної давності підхід, який держава раніше ніколи не використовувала.
Протягом десятиліть договори оперативного лізингу повітряних суден виконувалися за усталеною практикою, що відповідала положенням Податкового кодексу України, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та офіційній позиції контролюючих органів.
Йдеться про донарахування податкових зобов’язань за операціями, які здійснювалися багато років тому відповідно до чинної на той момент практики застосування законодавства.
Юристи неодноразово наголошували, що подібний підхід суперечить принципу правової визначеності, який є одним із фундаментальних принципів верховенства права. Бізнес не може нести відповідальність за те, що державний орган через 7 років самостійно вирішив по-іншому тлумачити норми, які весь цей час застосовувалися однаково.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося
– зазначив керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
За його словами, податківці разом із правоохоронцями намагаються оподаткувати лізинг як роялті не в майбутньому, а заднім числом.
За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення
– пояснив юрист.
Юристи пояснюють, що аналітичні довідки чи висновки не можуть самі по собі замінити акт податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення або судове рішення. Вони не встановлюють узгодженого податкового зобов’язання і не мають підміняти повноцінну процедуру доведення порушення.
Мельниченко стверджує, що всі ці документи фактично є шаблонними: у них змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація і навіть помилки залишаються однаковими.
На його думку, якщо вимоги про донарахування платежів за сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжити роботу.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Хто має тлумачити закон
Ще однією проблемою експерти авіаційної галузі називають сам механізм появи нової позиції.
Жодних змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лізингових платежів парламент не ухвалював. Не змінювалися й положення міжнародних конвенцій, які мають пріоритет над нормами національного законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Попри це, правоохоронні органи самостійно почали застосовувати нове тлумачення закону, прирівнюючи лізингові платежі до роялті.
Правники звертають увагу, що питання офіційного тлумачення законодавства не належить до повноважень правоохоронних органів. Якщо існує правова невизначеність або різне розуміння норми, остаточну оцінку має давати суд, а не слідчий чи детектив у межах кримінального провадження.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення
– пояснив СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський.
Варто зазначити, що в Україні вже сформувалася судова практика з питань лізингу. Зокрема, Шостий апеляційний адміністративний суд у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” дійшов висновку, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а отже платежі за їх використання не можуть автоматично вважатися роялті. Суди в інших справах займали аналогічну позицію. Однак в БЕБ, очевидно, вирішили проігнорувати позицію суддів.
Ризики для всієї галузі
Представники авіаційної галузі наголошують, що проблема давно перестала бути виключно податковою.
Українська цивільна авіація вже пережила пандемію COVID-19, четвертий рік повномасштабної війни, втрату внутрішнього ринку та вимушене переміщення діяльності за кордон. Водночас компанії продовжують сплачувати податки в Україні, зберігати льотний склад, інженерів та інфраструктуру, необхідну для відновлення польотів після відкриття повітряного простору.
Зокрема, за даними голови Державної авіаційної служби України Даніїла Меньшикова, підприємства авіагалузі у 2022-2025 роках сплатили до бюджету майже 27 млрд грн податків та зборів. Однак кримінальне переслідування авіаперевізників ставить під загрозу їх подальшу роботу.
Такий підхід створює ризики не для окремої компанії, а для всієї авіаційної галузі. Українські авіакомпанії й без того працюють в умовах надзвичайних викликів: небо закрите, ринки втрачені або суттєво обмежені, операційна діяльність ускладнена війною, питаннями фінансування, страхування та технічного обслуговування. Попри це, галузь не зупинилася. Вона пристосовується, виживає і продовжує працювати у надскладних умовах, демонструючи стійкість, яка викликає повагу всього світу
– зазначив Меньшиков.
На цьому тлі кримінальне переслідування через нове трактування законодавства може мати значно ширші наслідки, ніж окремі податкові спори. Представники галузі попереджають, що така практика створює ризики втрати української цивільної авіації, виведення бізнесу за кордон та скорочення бюджетних надходжень.
Отже, ситуація навколо авіаційного лізингу демонструє одразу кілька системних проблем: спробу застосувати нове трактування законодавства до правовідносин минулих років, підміну судового тлумачення норм позицією правоохоронних органів та кримінальне переслідування компаній, діяльність яких раніше не викликала претензій під час податкових перевірок. Якщо такі підходи стануть звичною практикою, під загрозою може опинитися не лише авіаційна галузь, а й базовий принцип правової визначеності, без якого неможливі ані інвестиції, ані стабільний розвиток економіки, наголошують експерти.
Порада від Українські факти: Нове трактування БЕБ щодо лізингових платежів як роялті створює серйозні ризики для авіаційної галузі України, ігноруючи усталену практику та міжнародне законодавство.
Оригінал статті: unn.ua