Бюро економічної безпеки підтвердило розслідування чотирьох кримінальних проваджень, пов’язаних з авіалізингом, проте відмовилося пояснити, чому вважає такі операції роялті, посилаючись на таємницю слідства.
Бюро економічної безпеки не надало вичерпних пояснень щодо правових підстав зміни підходу до оподаткування лізингу повітряних суден як роялті. Натомість, у відповіді на запит УНН, БЕБ попередило про таємницю досудового розслідування. Попри це, в Бюро підтвердили, що наразі розслідують чотири кримінальні провадження, пов’язані з операціями авіалізингу з нерезидентами України.
Раніше УНН повідомляв, що БЕБ веде слідство щодо щонайменше п’яти авіаперевізників, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн Експрес”. Причина розслідувань – ймовірна несплата українським бюджетом додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі органи трактують лізингові платежі як роялті, а літаки та гелікоптери – як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Ці висновки правоохоронців з’явилися після публікації статті податківцями у 2024 році, де пропонувалося оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, мають схожість, стали підставою для порушення кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, наголошують, що слідчі фактично ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% без урахування положень конкретної конвенції є спірним.
Варто зазначити, що, за даними Державної податкової служби, авіакомпанії вже пройшли податкові перевірки. Лише в одному випадку було виявлено порушення при оподаткуванні лізингу, тоді як решта перевірок не виявила жодних претензій.
БЕБ підтвердило розслідування 4 кримінальних справ щодо авіалізингу
УНН звернувся до Бюро економічної безпеки з офіційним запитом, що стосувався кримінальних проваджень, відкритих проти українських авіакомпаній, які пов’язані з оподаткуванням операцій лізингу повітряного транспорту з нерезидентами.
Редакцію цікавила загальна кількість таких проваджень, кількість авіакомпаній, що фігурують у них, а також підстави для їх відкриття.
Крім того, УНН запитував, чи відомо слідчим БЕБ про успішне проходження авіакомпаніями податкових перевірок, під час яких у контролюючих органів не виникало питань щодо оподаткування лізингу повітряних суден.
Окремо журналісти цікавилися нормативно-правовою базою, на підставі якої БЕБ кваліфікує авіалізинг як роялті.
Однак, редакція не отримала відповіді на поставлені запитання. У БЕБ послалися на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що відомості досудового розслідування можуть бути розголошені лише за письмовим дозволом слідчого або прокурора.
“Наразі надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим”, – йдеться у відповіді БЕБ на запит УНН.
Таким чином, Бюро відмовилося надавати будь-яку інформацію про кримінальні справи, навіть незважаючи на те, що редакція не просила розкривати персональні дані фігурантів чи назви авіакомпаній.
Згідно з Єдиним реєстром судових рішень, у кримінальному провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанії “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Авіакомпанія Константа”.
Кримінальна справа №72025001220000001, згадана БЕБ, відкрита щодо авіакомпанії “Скайлайн Експрес”, а провадження №72024000220000003 – стосується “Міжнародних авіаліній України” (МАУ).
Крім того, БЕБ розслідує кримінальну справу №72025001220000026 щодо авіакомпанії “Роза Вітрів”. Примітно, що про кримінальне провадження №42025110000000326 стосовно авіакомпанії “УРГА” правоохоронці не повідомили, хоча, за даними редакції, воно також перебуває на розгляді.
У БЕБ пояснили, що розголошення запитуваної інформації може призвести до передчасного розкриття предмету та напрямків розслідування, даних про осіб та компанії, чию діяльність перевіряють, матеріалів сторони обвинувачення та запланованих процесуальних дій.
“Розголошення таких відомостей може негативно вплинути на повноту, об’єктивність та ефективність досудового розслідування”, – наголошують у Бюро.
БЕБ не пояснило правову позицію щодо кваліфікації авіалізингу як роялті
Водночас, у БЕБ так і не змогли надати чіткого пояснення, якою саме нормою законодавства керується Бюро, розглядаючи лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті. Також не було розкрито, на чому ґрунтується ця правова позиція правоохоронного органу.
Це викликає питання, враховуючи, що податкове законодавство в частині лізингу не змінювалося протягом десятиліть, а правоохоронні органи не мають повноважень самостійно змінювати його трактування.
Посилання на таємницю слідства може бути обґрунтованим для відмови у розкритті конкретних доказів, процесуальних дій чи інформації про учасників проваджень. Однак, це не пояснює ширше питання щодо правового трактування операцій, яке застосовує БЕБ і яке має безпосередній вплив на український авіаційний бізнес.
У БЕБ також не надали прикладів успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” починаючи з 1991 року, що, ймовірно, свідчить про відсутність таких випадків.
Причини виникнення проблеми з авіалізингом
Це питання є принциповим для української авіаційної галузі, оскільки переважна більшість повітряних суден, що експлуатуються українськими перевізниками, перебуває не у їхній власності, а на умовах лізингу. Згідно з даними державного реєстру, які раніше аналізував УНН, 86% повітряних суден українських авіаперевізників орендовані.
Раніше Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН зазначило, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. Мінфін також нагадав про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу, згідно з яким, якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою, встановлено інші правила, ніж передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
У міністерстві також висловили готовність долучитися до розробки роз’яснень щодо оподаткування таких операцій.
Дискусія навколо оподаткування авіалізингу давно вийшла за межі суто податкової сфери. Поки Мінфін працює над єдиним підходом, а авіаційний бізнес закликає державу до усунення правової невизначеності, БЕБ продовжує розслідувати кримінальні провадження, однак публічно не пояснює правові підстави для трактування авіалізингу як роялті та вимоги сплати додаткових 15%.
Порада від Українські факти: Бюро економічної безпеки України ухиляється від надання чітких пояснень щодо своєї правової позиції стосовно оподаткування авіалізингу як роялті, посилаючись на таємницю слідства, що створює правову невизначеність для авіаційної галузі.
Дізнатися більше на: unn.ua