Штучний інтелект (ШІ) стає невід’ємною частиною сучасного озброєння, допомагаючи дронам та ракетам у навігації, розпізнаванні цілей та коригуванні маршруту, особливо в умовах радіоелектронної боротьби (РЕБ). Однак, повністю замінити оператора-людину технологія поки що не може.
Ці технології набувають особливого значення в умовах повномасштабної війни в Україні, де супутникова навігація може бути заглушена, а канали управління — перервані. У таких ситуаціях ШІ може взяти на себе частину функцій, забезпечуючи автономність бойових засобів.
ШІ як відповідь на радіоелектронну боротьбу
Активне використання радіоелектронної боротьби з боку противника, що глушить супутникову навігацію та канали зв’язку, стало потужним стимулом для розвитку автономних систем. ШІ потенційно може компенсувати ці перешкоди.
Якщо штучний інтелект здатен забезпечувати роботу засобу ураження за відсутності основних каналів зв’язку або навігації, то він може перебрати на себе частину функцій управління. Важливу роль тут відіграє комп’ютерний зір, який дозволяє здійснювати автоматичне донаведення на ціль. РЕБ у такому випадку може на певний час негативно вплинути на роботу дрона, але після втрати зв’язку контроль може бути перебраний системою автономного управління, яка продовжить виконання закладених функцій
– заявив у коментарі УНН військовий експерт Олександр Коваленко.
Проте, на думку експерта, про повністю автономну зброю говорити поки що зарано.
Я не думаю, що в короткостроковій чи навіть середньостроковій перспективі оператор повністю зникне з цього процесу. Він усе одно буде потрібен. Навіть якщо зв’язок із оператором втрачається, оператор може спочатку довести систему до району, де перебуває об’єкт ураження, а вже після цього дрон починає самостійно його шукати та ідентифікувати. Якщо ж поставити завдання дрону самостійно пролетіти, наприклад, 200 кілометрів, то на цьому шляху може виникнути системна помилка. У такому випадку дрон потенційно може почати діяти не за призначенням – у тому числі створюючи загрозу для дружніх військ або цивільних. Тому повна автономність має серйозні обмеження
– пояснив експерт.
Військовий аналітик Олексій Гетьман пояснив, що сучасний ШІ у дронах — це складна обчислювальна система, яка аналізує зображення з камери, порівнює їх із завантаженими прикладами та коригує роботу двигунів чи рулів для спрямування польоту на ціль. Проте він не “розуміє” ситуацію так, як це робить оператор.
Чим відрізняється ШІ в дронах і в ракетах
Українські компанії активно працюють над впровадженням ШІ як у дрони, так і в ракети.
Застосування ШІ для вибору та розпізнавання цілей ми бачимо практично щоразу, коли українські підрозділи безпілотних систем демонструють роботу дронів по російській логістиці на великій відстані. Коли через віддаленість від оператора або неможливість у реальному часі реагувати на ситуацію протягом часток секунди оператор вже не може повноцінно контролювати процес, у дію вступає штучний інтелект. Він допомагає здійснити донаведення засобу ураження безпосередньо на ціль. Причому йдеться не лише про автоматичне донаведення. Є й інший цікавий аспект – можливість роботи дрона в автономному режимі. Він може мати базу даних із зображеннями різних типів техніки – танків, бойових броньованих машин, спеціалізованого транспорту – і самостійно виконувати поставлене завдання
– розповів Олександр Коваленко.
Важливу роль відіграє комп’ютерний зір: алгоритм аналізує зображення з камери, порівнюючи його з попередньо підготовленими даними, такими як фотографії техніки, об’єктів інфраструктури чи транспортних засобів.
Це дозволяє дрону не лише рухатися за заданими координатами, а й уточнювати своє положення в польоті, зіставляючи зображення місцевості з картою для фінальної корекції маршруту.
За словами СЕО оборонної компанії Fire Point Ірини Терех, компанія використовує саме такий підхід для візуального зіставлення з картою з метою остаточного коригування цілі. Однак, вона наголошує, що остаточне рішення має залишатися за людиною.
Ми використовуємо його для візуального зіставлення з картою з метою остаточного коригування цілі. Але я не скажу, що це суттєво змінює підхід до використання дронів, оскільки я все ще вважаю, що остаточне рішення має приймати людина
– пояснила СЕО Fire Point.
Ірина Терех зазначила, що компанія застосовує підходи “man-in-the-loop” (людина бере участь у критичному рішенні) та “man-on-the-loop” (система виконує окремі етапи, оператор контролює та може втрутитися).
Існує кілька варіантів такого типу завершальних операцій. Наразі ми переважно перебуваємо на етапі збору більш точних даних для інерційних платформ, таких як наша. Водночас це допомагає коригувати курс і керувати літаком у разі тривалої втрати зв’язку, оскільки система має можливість розпізнавання цілі та остаточного наведення на неї. Але на цьому етапі все одно має бути задіяна людина – “human-in-the-loop”
– наголосила вона.
У ракетах принципи роботи ШІ схожі, але вимоги значно вищі через їхню швидкість. ШІ в ракетах може покращувати роботу систем наведення та точність ураження.
Наприклад, якщо ракета потрапляє в зону дії засобів радіоелектронної боротьби і її основні системи зазнають впливу, штучний інтелект потенційно може підтримувати роботу окремих систем, продовжувати заданий курс і маршрут, а також коригувати наведення для більш точного ураження визначеного об’єкта
– пояснив Олександр Коваленко.
Росія також інтегрує ШІ у свої атаки
Не лише Україна вдосконалює своє озброєння. Російська Федерація також намагається використовувати ШІ для підвищення автономності безпілотників та протидії українським засобам РЕБ.
За словами Сергія “Флеша” Бескрестнова, радника президента з питань розвитку технологічних напрямків оборони, росія використовує безпілотники з елементами ШІ для зменшення їхньої помітності для української радіоелектронної розвідки.
Військові експерти вважають, що принципової технологічної відмінності у сфері військового ШІ між Україною та росією немає.
Дрони зі штучним інтелектом у них працюють за аналогічними принципами. Сам штучний інтелект не має якогось “національного характеру” – він однаковий за принципом роботи, незалежно від того, японська, китайська, російська, європейська чи українська це розробка. Різниця полягає насамперед у швидкості дії, обсязі пам’яті, потужності обчислень та елементній базі, на якій побудована система. Можна використовувати одну плату, можна іншу, але принцип роботи залишається тим самим
– зазначив Олексій Гетьман.
Олександр Коваленко вважає, що Україна випереджає росію за креативністю та високотехнологічністю, але росія не відстає суттєво.
Але це не означає, що росія від нас суттєво відстає. Вони можуть перебувати приблизно на один-два кроки позаду в окремих напрямках. Різниця полягає в тому, що росія має більше можливостей для протидії таким дронам на своїй території, зокрема завдяки більшій кількості систем протиповітряної оборони. Вони також мають багато проблем і прогалин у цій системі, але вона працює. У нас же досі залишається проблема з повноцінним вирішенням загрози реактивних дронів. І це питання потрібно було вирішувати не в авральному режимі протягом місяця, а ще з січня 2024 року – готувати відповідну номенклатуру засобів, які будуть застосовуватися після масштабування ворогом використання реактивних дронів. Тому я б сформулював це так: технологічно ми можемо бути попереду ворога, але практично в питаннях реагування на нові загрози ми часто опиняємося позаду
– пояснив він.
ШІ як частина боротьби за технологічну перевагу
Війна демонструє, що перевага залежить від здатності країни швидко розробляти, тестувати та використовувати нові технології. ШІ вже використовується для збору інформації, навігації без GPS, розпізнавання цілей та роботи дронів в умовах РЕБ. Проте його основна роль зараз — не заміна людини, а передача системі окремих функцій оператора.
Наприклад, оператор може самостійно обирати, за яким автомобілем стежити, або полювати на військовослужбовців противника. Штучний інтелект поки що не здатен ухвалювати такі рішення. Він може побачити об’єкт, який максимально відповідає зображенню чи короткому відео, що є в його пам’яті, і спрямуватися до нього. Головна перевага тут полягає в тому, що не потрібне постійне зовнішнє керування. Дрон зі штучним інтелектом у певному сенсі неможливо збити з пантелику за допомогою РЕБ. Він може продовжувати виконувати закладену в нього програму
– пояснив військовий аналітик Олексій Гетьман.
Боротьба за технологічну перевагу перетворюється на боротьбу за дані, обчислювальні потужності та здатність адаптуватися до нових умов війни.
Порада від Українські факти: Штучний інтелект значно підвищує автономність дронів та ракет в умовах РЕБ, але поки що не може повністю замінити оператора, який залишається ключовим для прийняття критичних рішень.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua